Proverbs 14
1 Every wise woman buildeth her house: but the foolish plucketh it down with her hands.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 He that walketh in his uprightness feareth Yhwh: but he that is perverse in his ways despiseth him.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 In the mouth of the foolish is a rod of pride: but the lips of the wise shall preserve them.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where no oxen are, the crib is clean: but much increase is by the strength of the ox.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A faithful witness will not lie: but a false witness will utter lies.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: but knowledge is easy unto him that understandeth.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Go from the presence of a foolish man, when thou perceivest not in him the lips of knowledge.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of the prudent is to understand his way: but the folly of fools is deceit.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Fools make a mock at sin: but among the righteous there is favour.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 The heart knoweth his own bitterness; and a stranger doth not intermeddle with his joy.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The house of the wicked shall be overthrown: but the tabernacle of the upright shall flourish.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Even in laughter the heart is sorrowful; and the end of that mirth is heaviness.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 The backslider in heart shall be filled with his own ways: and a good man shall be satisfied from himself.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 The simple believeth every word: but the prudent man looketh well to his going.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A wise man feareth, and departeth from evil: but the fool rageth, and is confident.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 He that is soon angry dealeth foolishly: and a man of wicked devices is hated.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 The simple inherit folly: but the prudent are crowned with knowledge.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 The evil bow before the good; and the wicked at the gates of the righteous.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 The poor is hated even of his own neighbour: but the rich hath many friends.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 He that despiseth his neighbour sinneth: but he that hath mercy on the poor, happy is he.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Do they not err that devise evil? but mercy and truth shall be to them that devise good.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 In all labour there is profit: but the talk of the lips tendeth only to penury.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 The crown of the wise is their riches: but the foolishness of fools is folly.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A true witness delivereth souls: but a deceitful witness speaketh lies.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 In the fear of Yhwh is strong confidence: and his children shall have a place of refuge.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The fear of Yhwh is a fountain of life, to depart from the snares of death.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 In the multitude of people is the king’s honour: but in the want of people is the destruction of the prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 He that is slow to wrath is of great understanding: but he that is hasty of spirit exalteth folly.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 A sound heart is the life of the flesh: but envy the rottenness of the bones.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 He that oppresseth the poor reproacheth his Maker: but he that honoureth him hath mercy on the poor.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 The wicked is driven away in his wickedness: but the righteous hath hope in his death.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Wisdom resteth in the heart of him that hath understanding: but that which is in the midst of fools is made known.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Righteousness exalteth a nation: but sin is a reproach to any people.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 The king’s favour is toward a wise servant: but his wrath is against him that causeth shame.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
