1 Corinthians 9
1 Am I not an apostle? am I not free? have I not seen Jesus Christ our Lord? are not ye my work in the Lord?
Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апо́стол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, — то не справа моя перед Господом?
2 If I be not an apostle unto others, yet doubtless I am to you: for the seal of mine apostleship are ye in the Lord.
Коли я не апо́стол для інших, то для вас я апостол, — ви бо печа́ть мого апо́стольства в Господі.
3 Mine answer to them that do examine me is this,
Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.
4 Have we not right to eat and to drink?
Чи ми права не маємо їсти та пити?
5 Have we not right to lead about a sister, a wife, as well as other apostles, and as the brethren of the Lord, and Cephas?
Чи ми права не маємо водити з собою сестру́, дружи́ну, як і інші апо́столи, і Господні брати, і Ки́фа?
6 Or I only and Barnabas, have not we right to forbear working?
Хіба я один і Варна́ва не маємо права, щоб не працювати?
7 Who goeth a warfare any time at his own charges? who planteth a vineyard, and eateth not of the fruit thereof? or who feedeth a flock, and eateth not of the milk of the flock?
Хто коштом своїм коли служить у ві́йську? Або хто виноградинка садить, — і не їсть з його плоду? Або хто ота́ру пасе, — і не їсть молока від ота́ри?
8 Say I these things as a man? or saith not the law the same also?
Чи я тільки по-лю́дському це говорю́? Хіба ж і Зако́н не говорить цього?
9 For it is written in the law of Moses, Thou shalt not muzzle the mouth of the ox that treadeth out the grain. Doth God take care for oxen?
Бо в Зако́ні Мойсеєвім писано: „Не в'яжи рота волові, що молотить“. Хіба за волів Бог турбується?
10 Or saith he it altogether for our sakes? For our sakes, no doubt, this is written: that he that ploweth should plow in hope; and that he that thresheth in hope should be partaker of his hope.
Чи говорить Він зо́всім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати ора́ч, а моло́тник — молотити з надією мати частку в своїм сподіва́нні.
11 If we have sown unto you spiritual things, is it a great thing if we shall reap your carnal things?
Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо́ ми ваше тілесне?
12 If others be partakers of this authority over you, are not we rather? Nevertheless we have not used this authority; but suffer all things, lest we should hinder the gospel of Christ.
Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили́ цього права, та все те́рпимо, аби перешкоди якої Христовій Єва́нгелії ми не вчинили.
13 Do ye not know that they which minister about holy things live of the things of the temple? and they which wait at the altar are partakers with the altar?
Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтаре́ві, із вівтаря́ мають частку?
14 Even so hath the Lord ordained that they which preach the gospel should live of the gospel.
Так і Госпо́дь наказав проповідникам Єва́нгелії жити з Єва́нгелії.
15 But I have used none of these things: neither have I written these things, that it should be so done unto me: for it were better for me to die, than that any man should make my glorying void.
Але з того нічого не вжив я. А цього́ не писав я для того, щоб для мене так було́. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто зні́вечив хвалу мою!
16 For though I preach the gospel, I have nothing to glory of: for necessity is laid upon me; yea, woe is unto me, if I preach not the gospel!
Бо коли я звіщаю Єва́нгелію, то нема чим хвалитись мені, — це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Єва́нгелії!
17 For if I do this thing willingly, I have a reward: but if against my will, a dispensation of the gospel is committed unto me.
Тож коли це роблю́ добровільно, я маю нагоро́ду; коли ж недобровільно, то виконую службу дору́чену.
18 What is my reward then? Verily that, when I preach the gospel, I may make the gospel of Christ without charge, that I abuse not my authority in the gospel.
Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя.
19 For though I be free from all men, yet have I made myself servant unto all, that I might gain the more.
Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
20 And unto the Jews I became as a Jew, that I might gain the Jews; to them that are under the law, as under the law, that I might gain them that are under the law;
Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзако́нних — був, як підзако́нний, хоч сам підзако́нним не бувши, щоб придбати підзако́нних.
21 To them that are without law, as without law, ( being not without law to God, but under the law to Christ, ) that I might gain them that are without law.
Для тих, хто без Зако́ну, — я був беззако́нний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
22 To the weak became I as weak, that I might gain the weak: I am made all things to all men, that I might by all means save some.
Для слаби́х, — як слаби́й, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.
23 And this I do for the gospel’s sake, that I might be partaker thereof with you.
А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником.
24 Know ye not that they which run in a race run all, but one receiveth the prize? So run, that ye may obtain.
Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб оде́ржали ви!
25 And every man that striveth for the mastery is temperate in all things. Now they do it to obtain a corruptible crown; but we an incorruptible.
І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний.
26 I therefore so run, not as uncertainly; so fight I, not as one that beateth the air:
Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́.
27 But I keep under my body, and bring it into subjection: lest that by any means, when I have preached to others, I myself should be a castaway.
Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним.
