1 Corinthians 10
1 Moreover, brethren, I would not that ye should be ignorant, how that all our fathers were under the cloud, and all passed through the sea;
Адже я б не хотів, брати, щоб ви не знали, що всі наші прабатьки були під хмарою, усі проходили через море
2 And were all baptized unto Moses in the cloud and in the sea;
та всі були хрещені в Мойсея у хмарі та в морі,
3 And did all eat the same spiritual meat;
усі їли ту саму духовну їжу
4 And did all drink the same spiritual drink: for they drank of that spiritual Rock that followed them: and that Rock was Christ.
й усі пили той самий духовний напій, бо пили зі Скелі, Яка йшла за ними; а Скелею був Христос.
5 But with many of them God was not well pleased: for they were overthrown in the wilderness.
Але Бог не уподобав більшості з них, тож [їхні тіла] були розсіяні в пустелі.
6 Now these things were our examples, to the intent we should not lust after evil things, as they also lusted.
Усе це сталося для нашого прикладу, щоб ми не були тими, хто прагне зла, як прагнули вони.
7 Neither be ye idolaters, as were some of them; as it is written, The people sat down to eat and drink, and rose up to play.
Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них, адже написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встали й почали веселитися».
8 Neither let us commit fornication, as some of them committed, and fell in one day three and twenty thousand.
Не піддаваймося розпусті, як піддалися розпусті деякі з них, через це одного дня їх полягло двадцять три тисячі.
9 Neither let us tempt Christ, as some of them also tempted, and were destroyed of serpents.
Не випробовуймо Христа, як зробили деякі з них та були вбиті зміями.
10 Neither murmur ye, as some of them also murmured, and were destroyed of the destroyer.
І не нарікайте, як нарікали деякі з них та були знищені Згубником.
11 Now all these things happened unto them for ensamples: and they are written for our admonition, upon whom the ends of the age are come. (aiōn g165)
Це трапилося з ними для нашого прикладу та було написано для того, щоб попередити нас, кого досягнуло сповнення віків. (aiōn g165)
12 Wherefore let him that thinketh he standeth take heed lest he fall.
Тож хто вважає, що стоїть, нехай пильнує, аби не впав!
13 There hath no temptation taken you but such as is common to man: but God is faithful, who will not suffer you to be tempted above that ye are able; but will with the temptation also make a way to escape, that ye may be able to bear it.
Вас не спіткало жодне випробування, яке б не було людським. Але вірний Бог, Який не дозволить вам бути випробуваними понад те, що ви можете витримати, а разом із випробуванням підготував і шлях для виходу, щоб ви могли витримати.
14 Wherefore, my dearly beloved, flee from idolatry.
Тому, любі мої, тікайте від ідолопоклонства!
15 I speak as to wise men; judge ye what I say.
Кажу вам як мудрим: самі судіть, що кажу!
16 The cup of blessing which we bless, is it not the communion of the blood of Christ? The bread which we break, is it not the communion of the body of Christ?
Хіба Чаша благословення, яку ми благословляємо, не є спільністю з кров’ю Христа? Хіба хліб, який ламаємо, не є спільністю з Христовим тілом?
17 For we being many are one bread, and one body: for we are all partakers of that one bread.
Оскільки хліб один, то ми, хоч нас і багато, становимо одне тіло, бо всі розділяємо один хліб.
18 Behold Israel after the flesh: are not they which eat of the sacrifices partakers of the altar?
Подивіться на Ізраїль за тілом: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19 What say I then? that the idol is any thing, or that which is offered in sacrifice to idols is any thing?
Тож що я маю на увазі? Чи принесене в жертву ідолам має якесь значення або чи якийсь ідол має значення?
20 But I say, that the things which the Gentiles sacrifice, they sacrifice to devils, and not to God: and I would not that ye should have fellowship with devils.
Ні, але [я маю на увазі], що жертви [язичників] принесені демонам, а не Богу. Я не хочу, щоб ви були спільниками демонів!
21 Ye cannot drink the cup of the Lord, and the cup of devils: ye cannot be partakers of the Lord’s table, and of the table of devils.
Ви не можете пити чаші Господа й чаші демонів! Не можете бути спільниками столу Господнього та столу демонів!
22 Do we provoke the Lord to jealousy? are we stronger than he?
Чи хочемо викликати Господні ревнощі? Хіба ми сильніші за Нього?
23 All things are lawful for me, but all things are not expedient: all things are lawful for me, but all things edify not.
«Мені все дозволено», але не все йде на користь. «Мені все дозволено», але не все збудовує.
24 Let no man seek his own, but every man another’s wealth.
Нехай кожен шукає не свого [блага], а [блага] іншого.
25 Whatsoever is sold in the shambles, that eat, asking no question for conscience sake:
Їжте все, що продається на м’ясному ринку, ні про що не розпитуючи задля власного сумління,
26 For the earth is the Lord’s, and the fulness thereof.
адже «Господеві належить земля і все, що її наповнює».
27 If any of them that believe not bid you to a feast, and ye be disposed to go; whatsoever is set before you, eat, asking no question for conscience sake.
Якщо хтось із невіруючих запросить вас [до столу] й ви забажаєте прийти, то їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління.
28 But if any man say unto you, This is offered in sacrifice unto idols, eat not for his sake that shewed it, and for conscience sake: for the earth is the Lord’s, and the fulness thereof:
Але якщо хтось вам скаже: «Це було принесене в жертву ідолам!», тоді не їжте заради нього та заради сумління.
29 Conscience, I say, not thine own, but of the other: for why is my liberty judged of another man’s conscience?
Я кажу не про ваше сумління, а про [сумління] іншого. Адже чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
30 For if I by grace be a partaker, why am I evil spoken of for that for which I give thanks?
Якщо я їм із вдячністю, то чому б мені бути зневаженим через те, за що я подякував?
31 Whether therefore ye eat, or drink, or whatsoever ye do, do all to the glory of God.
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи робите щось – усе робіть на славу Бога.
32 Give none offence, neither to the Jews, nor to the Gentiles, nor to the Assembly of God:
Не ставайте каменем спотикання ні для юдеїв, ні для язичників, ні для Церкви Божої,
33 Even as I please all men in all things, not seeking mine own profit, but the profit of many, that they may be saved.
як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи не своєї користі, але [користі] багатьох, щоб вони отримали спасіння.
