1 Chronicles 21
1 And Satan stood up against Israel, and provoked David to number Israel.
І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.
2 And David said to Joab and to the rulers of the people, Go, number Israel from Beer–sheba even to Dan; and bring the number of them to me, that I may know it.
І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“
3 And Joab answered, Yhwh make his people an hundred times so many more as they be: but, my lord the king, are they not all my lord’s servants? why then doth my lord require this thing? why will he be a cause of trespass to Israel?
І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“
4 Nevertheless the king’s word prevailed against Joab. Wherefore Joab departed, and went throughout all Israel, and came to Jerusalem.
Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
5 And Joab gave the sum of the number of the people unto David. And all they of Israel were a thousand thousand and an hundred thousand men that drew sword: and Judah was four hundred threescore and ten thousand men that drew sword.
І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.
6 But Levi and Benjamin counted he not among them: for the king’s word was abominable to Joab.
А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...
7 And God was displeased with this thing; therefore he smote Israel.
І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!
8 And David said unto God, I have sinned greatly, because I have done this thing: but now, I beseech thee, do away the iniquity of thy servant; for I have done very foolishly.
І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...
9 And Yhwh spake unto Gad, David’s seer, saying,
І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:
10 Go and tell David, saying, Thus saith Yhwh, I offer thee three things: choose thee one of them, that I may do it unto thee.
„Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.
11 So Gad came to David, and said unto him, Thus saith Yhwh, Choose thee
І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́ бери собі:
12 Either three years’ famine; or three months to be destroyed before thy foes, while that the sword of thine enemies overtaketh thee; or else three days the sword of Yhwh, even the pestilence, in the land, and the angel of Yhwh destroying throughout all the coasts of Israel. Now therefore advise thyself what word I shall bring again to him that sent me.
чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...
13 And David said unto Gad, I am in a great strait: let me fall now into the hand of Yhwh; for very great are his mercies: but let me not fall into the hand of man.
І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“
14 So Yhwh sent pestilence upon Israel: and there fell of Israel seventy thousand men.
І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!
15 And God sent an angel unto Jerusalem to destroy it: and as he was destroying, Yhwh beheld, and he repented him of the evil, and said to the angel that destroyed, It is enough, stay now thine hand. And the angel of Yhwh stood by the threshingfloor of Ornan the Jebusite.
І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.
16 And David lifted up his eyes, and saw the angel of Yhwh stand between the earth and the heaven, having a drawn sword in his hand stretched out over Jerusalem. Then David and the elders of Israel, who were clothed in sackcloth, fell upon their faces.
I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.
17 And David said unto God, Is it not I that commanded the people to be numbered? even I it is that have sinned and done evil indeed; but as for these sheep, what have they done? let thine hand, I pray thee, O Yhwh my God, be on me, and on my father’s house; but not on thy people, that they should be plagued.
І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його “.
18 Then the angel of Yhwh commanded Gad to say to David, that David should go up, and set up an altar unto Yhwh in the threshingfloor of Ornan the Jebusite.
А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.
19 And David went up at the saying of Gad, which he spake in the name of Yhwh.
І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
20 And Ornan turned back, and saw the angel; and his four sons with him hid themselves, but Ornan continued threshing wheat.
І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.
21 And as David came to Ornan, Ornan looked and saw David, and went out of the threshingfloor, and bowed himself to David with his face to the ground.
І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.
22 Then David said to Ornan, Grant me the place of this threshingfloor, that I may build an altar therein unto Yhwh: thou shalt grant it me for the full price: that the plague may be stayed from the people.
І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.
23 And Ornan said unto David, Take it to thee, and let my lord the king do that which is good in his eyes: lo, I give thee the oxen also for burnt offerings, and the threshing instruments for wood, and the wheat for the grain offering; I give it all.
І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“
24 And king David said to Ornan, Nay; but I will verily buy it for the full price: for I will not take that which is thine for Yhwh, nor offer burnt offerings without cost.
І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“
25 So David gave to Ornan for the place six hundred shekels of gold by weight.
І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.
26 And David built there an altar unto Yhwh, and offered burnt offerings and peace offerings, and called upon Yhwh; and he answered him from heaven by fire upon the altar of burnt offering.
І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.
27 And Yhwh commanded the angel; and he put up his sword again into the sheath thereof.
І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.
28 At that time when David saw that Yhwh had answered him in the threshingfloor of Ornan the Jebusite, then he sacrificed there.
Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.
29 For the tabernacle of Yhwh, which Moses made in the wilderness, and the altar of the burnt offering, were at that season in the high place at Gibeon.
А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.
30 But David could not go before it to enquire of God: for he was afraid because of the sword of the angel of Yhwh.
Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настра́шився меча Господнього Ангола.
