Psalms 59
1 Deliver me from mine enemies, O my Elohim: defend me from them that rise up against me.
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
2 Deliver me from the workers of iniquity, and save me from bloody men.
Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
3 For, lo, they lie in wait for my soul: the mighty are gathered against me; not for my transgression, nor for my sin, O YHWH.
бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
4 They run and prepare themselves without my fault: awake to help me, and behold.
Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
5 Thou therefore, O YHWH Elohim of hosts, the Elohim of Israel, awake to visit all the heathen: be not merciful to any wicked transgressors. (Selah)
І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
6 They return at evening: they make a noise like a dog, and go round about the city.
На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
7 Behold, they belch out with their mouth: swords are in their lips: for who, say they, doth hear?
й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
8 But thou, O YHWH, shalt laugh at them; thou shalt have all the heathen in derision.
Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
9 Because of his strength will I wait upon thee: for Elohim is my defence.
Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
10 The Elohim of my mercy shall prevent me: Elohim shall let me see my desire upon mine enemies.
Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
11 Slay them not, lest my people forget: scatter them by thy power; and bring them down, O YHWH our shield.
Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
12 For the sin of their mouth and the words of their lips let them even be taken in their pride: and for cursing and lying which they speak.
Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
13 Consume them in wrath, consume them, that they may not be: and let them know that Elohim ruleth in Jacob unto the ends of the earth. (Selah)
У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
14 And at evening let them return; and let them make a noise like a dog, and go round about the city.
А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
15 Let them wander up and down for meat, and grudge if they be not satisfied.
Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
16 But I will sing of thy power; yea, I will sing aloud of thy mercy in the morning: for thou hast been my defence and refuge in the day of my trouble.
А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
17 Unto thee, O my strength, will I sing: for Elohim is my defence, and the Elohim of my mercy.
Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
