Psalms 53

1 The fool hath said in his heart, There is no Elohim. Corrupt are they, and have done abominable iniquity: there is none that doeth good.

Керівнику хору. На мотив махалат. Повчання Давидове. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, вчинили огидні беззаконня, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 Elohim looked down from heaven upon the children of men, to see if there were any that did understand, that did seek Elohim.

Бог із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 Every one of them is gone back: they are altogether become filthy; there is none that doeth good, no, not one.

Усі як один збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Have the workers of iniquity no knowledge? who eat up my people as they eat bread: they have not called upon Elohim.

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Бога не кличе?

5 There were they in great fear, where no fear was: for Elohim hath scattered the bones of him that encampeth against thee: thou hast put them to shame, because Elohim hath despised them.

Там охопить їх страх, де немає чого боятися, Бо розкидає Бог кістки тих, хто оточив тебе; ти вкриєш їх ганьбою, адже Бог відцурався від них.

6 Oh that the salvation of Israel were come out of Zion! When Elohim bringeth back the captivity of his people, Jacob shall rejoice, and Israel shall be glad.

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Бог поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!