Psalms 49
1 Hear this, all ye people; give ear, all ye inhabitants of the world:
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Both low and high, rich and poor, together.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart shall be of understanding.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 I will incline mine ear to a parable: I will open my dark saying upon the harp.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Wherefore should I fear in the days of evil, when the iniquity of my heels shall compass me about?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 They that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches;
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 None of them can by any means redeem his brother, nor give to Elohim a ransom for him:
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (For the redemption of their soul is precious, and it ceaseth for ever: )
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 That he should still live for ever, and not see corruption.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 For he seeth that wise men die, likewise the fool and the brutish person perish, and leave their wealth to others.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Their inward thought is, that their houses shall continue for ever, and their dwelling places to all generations; they call their lands after their own names.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Nevertheless man being in honour abideth not: he is like the beasts that perish.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 This their way is their folly: yet their posterity approve their sayings. (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Like sheep they are laid in the grave; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their beauty shall consume in the grave from their dwelling. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
15 But Elohim will redeem my soul from the power of the grave: for he shall receive me. (Selah) (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Be not thou afraid when one is made rich, when the glory of his house is increased;
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 For when he dieth he shall carry nothing away: his glory shall not descend after him.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Though while he lived he blessed his soul: and men will praise thee, when thou doest well to thyself.
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 He shall go to the generation of his fathers; they shall never see light.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Man that is in honour, and understandeth not, is like the beasts that perish.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
