Psalms 2
1 Why do the heathen rage, and the people imagine a vain thing?
Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?
2 The kings of the earth set themselves, and the rulers take counsel together, against YHWH, and against his anointed, saying,
Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
3 Let us break their bands asunder, and cast away their cords from us.
„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
4 He that sitteth in the heavens shall laugh: YHWH shall have them in derision.
Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
5 Then shall he speak unto them in his wrath, and vex them in his sore displeasure.
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
6 Yet have I set my king upon my holy hill of Zion.
„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.
7 I will declare the decree: YHWH hath said unto me, Thou art my Son; this day have I begotten thee.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Ask of me, and I shall give thee the heathen for thine inheritance, and the uttermost parts of the earth for thy possession.
Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
9 Thou shalt break them with a rod of iron; thou shalt dash them in pieces like a potter's vessel.
Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
10 Be wise now therefore, O ye kings: be instructed, ye judges of the earth.
А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
11 Serve YHWH with fear, and rejoice with trembling.
Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
12 Kiss the Son, lest he be angry, and ye perish from the way, when his wrath is kindled but a little. Blessed are all they that put their trust in him.
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
