Psalms 141

1 YHWH, I cry unto thee: make haste unto me; give ear unto my voice, when I cry unto thee.

Псалом Давидів.

2 Let my prayer be set forth before thee as incense; and the lifting up of my hands as the evening sacrifice.

Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

3 Set a watch, O YHWH, before my mouth; keep the door of my lips.

Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

4 Incline not my heart to any evil thing, to practise wicked works with men that work iniquity: and let me not eat of their dainties.

Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

5 Let the righteous smite me; it shall be a kindness: and let him reprove me; it shall be an excellent oil, which shall not break my head: for yet my prayer also shall be in their calamities.

Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6 When their judges are overthrown in stony places, they shall hear my words; for they are sweet.

Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

7 Our bones are scattered at the grave's mouth, as when one cutteth and cleaveth wood upon the earth. (Sheol h7585)

Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

8 But mine eyes are unto thee, O Elohim YHWH: in thee is my trust; leave not my soul destitute.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

9 Keep me from the snares which they have laid for me, and the gins of the workers of iniquity.

Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

10 Let the wicked fall into their own nets, whilst that I withal escape.

Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!