Matthew 5
1 And seeing the multitudes, he went up into a mountain: and when he was set, his disciples came unto him:
І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
2 And he opened his mouth, and taught them, saying,
І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Blessed are the poor in spirit: for theirs is the kingdom of heaven.
„Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Blessed are they that mourn: for they shall be comforted.
Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
5 Blessed are the meek: for they shall inherit the earth.
Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
6 Blessed are they which do hunger and thirst after righteousness: for they shall be filled.
Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
7 Blessed are the merciful: for they shall obtain mercy.
Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
8 Blessed are the pure in heart: for they shall see YHWH.
Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Blessed are the peacemakers: for they shall be called the children of YHWH.
Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
10 Blessed are they which are persecuted for righteousness' sake: for theirs is the kingdom of heaven.
Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
11 Blessed are ye, when men shall revile you, and persecute you, and shall say all manner of evil against you falsely, for my sake.
Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Rejoice, and be exceeding glad: for great is your reward in heaven: for so persecuted they the prophets which were before you.
Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ye are the salt of the earth: but if the salt have lost his savour, wherewith shall it be salted? it is thenceforth good for nothing, but to be cast out, and to be trodden under foot of men.
Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ye are the light of the world. A city that is set on an hill cannot be hid.
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
15 Neither do men light a candle, and put it under a bushel, but on a candlestick; and it giveth light unto all that are in the house.
І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
16 Let your light so shine before men, that they may see your good works, and glorify your Father which is in heaven.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
17 Think not that I am come to destroy the law, or the prophets: I am not come to destroy, but to fulfil.
Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
18 For verily I say unto you, Till heaven and earth pass, one jot or one tittle shall in no wise pass from the law, till all be fulfilled.
Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
19 Whosoever therefore shall break one of these least commandments, and shall teach men so, he shall be called the least in the kingdom of heaven: but whosoever shall do and teach them, the same shall be called great in the kingdom of heaven.
Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 For I say unto you, That except your righteousness shall exceed the righteousness of the scribes and Pharisees, ye shall in no case enter into the kingdom of heaven.
Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
21 Ye have heard that it was said by them of old time, Thou shalt not kill; and whosoever shall kill shall be in danger of the judgment:
Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
22 But I say unto you, That whosoever is angry with his brother without a cause shall be in danger of the judgment: and whosoever shall say to his brother, Raca, shall be in danger of the council: but whosoever shall say, Thou fool, shall be in danger of hell fire. (Geenna g1067)
А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
23 Therefore if thou bring thy gift to the altar, and there rememberest that thy brother hath ought against thee;
Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 Leave there thy gift before the altar, and go thy way; first be reconciled to thy brother, and then come and offer thy gift.
залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
25 Agree with thine adversary quickly, whiles thou art in the way with him; lest at any time the adversary deliver thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and thou be cast into prison.
Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
26 Verily I say unto thee, Thou shalt by no means come out thence, till thou hast paid the uttermost farthing.
Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
27 Ye have heard that it was said by them of old time, Thou shalt not commit adultery:
Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
28 But I say unto you, That whosoever looketh on a woman to lust after her hath committed adultery with her already in his heart.
А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
29 And if thy right eye offend thee, pluck it out, and cast it from thee: for it is profitable for thee that one of thy members should perish, and not that thy whole body should be cast into hell. (Geenna g1067)
Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
30 And if thy right hand offend thee, cut if off, and cast it from thee: for it is profitable for thee that one of thy members should perish, and not that thy whole body should be cast into hell. (Geenna g1067)
І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
31 It hath been said, Whosoever shall put away his wife, let him give her a writing of divorcement:
Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
32 But I say unto you, That whosoever shall put away his wife, saving for the cause of fornication, causeth her to commit adultery: and whosoever shall marry her that is divorced committeth adultery.
А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
33 Again, ye have heard that it hath been said by them of old time, Thou shalt not forswear thyself, but shalt perform unto YHWH thine oaths:
Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
34 But I say unto you, Swear not at all; neither by heaven; for it is Elohim's throne:
А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
35 Nor by the earth; for it is his footstool: neither by Jerusalem; for it is the city of the great King.
ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 Neither shalt thou swear by thy head, because thou canst not make one hair white or black.
не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 But let your communication be, Yea, yea; Nay, nay: for whatsoever is more than these cometh of evil.
Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
38 Ye have heard that it hath been said, An eye for an eye, and a tooth for a tooth:
Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
39 But I say unto you, That ye resist not evil: but whosoever shall smite thee on thy right cheek, turn to him the other also.
А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
40 And if any man will sue thee at the law, and take away thy coat, let him have thy cloke also.
А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 And whosoever shall compel thee to go a mile, go with him twain.
А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 Give to him that asketh thee, and from him that would borrow of thee turn not thou away.
Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
43 Ye have heard that it hath been said, Thou shalt love thy neighbour, and hate thine enemy.
Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
44 But I say unto you, Love your enemies, bless them that curse you, do good to them that hate you, and pray for them which despitefully use you, and persecute you;
А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 That ye may be the children of your Father which is in heaven: for he maketh his sun to rise on the evil and on the good, and sendeth rain on the just and on the unjust.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 For if ye love them which love you, what reward have ye? do not even the publicans the same?
Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
47 And if ye salute your brethren only, what do ye more than others? do not even the publicans so?
І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
48 Be ye therefore perfect, even as your Father which is in heaven is perfect.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
