Matthew 12
1 At that time Yahushua went on the Sabbath day through the corn; and his disciples were an hungred, and began to pluck the ears of corn, and to eat.
Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 But when the Pharisees saw it, they said unto him, Behold, thy disciples do that which is not lawful to do upon the Sabbath day.
Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 But he said unto them, Have ye not read what David did, when he was an hungred, and they that were with him;
А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 How he entered into the house of Elohim, and did eat the shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests?
Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Or have ye not read in the law, how that on the Sabbath days the priests in the temple profane the Sabbath, and are blameless?
Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 But I say unto you, That in this place is one greater than the temple.
А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 But if ye had known what this meaneth, I will have mercy, and not sacrifice, ye would not have condemned the guiltless.
Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 For the Son of man is master even of the Sabbath day.
Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 And when he was departed thence, he went into their synagogue:
І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 And, behold, there was a man which had his hand withered. And they asked him, saying, Is it lawful to heal on the Sabbath days? that they might accuse him.
І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 And he said unto them, What man shall there be among you, that shall have one sheep, and if it fall into a pit on the Sabbath day, will he not lay hold on it, and lift it out?
А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 How much then is a man better than a sheep? Wherefore it is lawful to do well on the Sabbath days.
А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 Then saith he to the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it forth; and it was restored whole, like as the other.
І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 Then the Pharisees went out, and held a council against him, how they might destroy him.
Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 But when Yahushua knew it, he withdrew himself from thence: and great multitudes followed him, and he healed them all;
А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
16 And charged them that they should not make him known:
А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 That it might be fulfilled which was spoken by Isaiah the prophet, saying,
щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Behold my servant, whom I have chosen; my beloved, in whom my soul is well pleased: I will put my spirit upon him, and he shall shew judgment to the Gentiles.
„Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 He shall not strive, nor cry; neither shall any man hear his voice in the streets.
Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 A bruised reed shall he not break, and smoking flax shall he not quench, till he send forth judgment unto victory.
Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 And in his name shall the Gentiles trust.
І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 Then was brought unto him one possessed with a devil, blind, and dumb: and he healed him, insomuch that the blind and dumb both spake and saw.
Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 And all the people were amazed, and said, Is not this the son of David?
І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 But when the Pharisees heard it, they said, This fellow doth not cast out devils, but by Beelzebub the prince of the devils.
Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 And Yahushua knew their thoughts, and said unto them, Every kingdom divided against itself is brought to desolation; and every city or house divided against itself shall not stand:
А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 And if Satan cast out Satan, he is divided against himself; how shall then his kingdom stand?
І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 And if I by Beelzebub cast out devils, by whom do your children cast them out? therefore they shall be your judges.
І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 But if I cast out devils by the Spirit of Elohim, then the kingdom of Elohim is come unto you.
А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 Or else how can one enter into a strong man's house, and spoil his goods, except he first bind the strong man? and then he will spoil his house.
Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 He that is not with me is against me; and he that gathereth not with me scattereth abroad.
Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 Wherefore I say unto you, All manner of sin and blasphemy shall be forgiven unto men: but the blasphemy against the Holy Spirit shall not be forgiven unto men.
Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 And whosoever speaketh a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but whosoever speaketh against the Holy Spirit, it shall not be forgiven him, neither in this world, neither in the world to come. (aiōn g165)
І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
33 Either make the tree good, and his fruit good; or else make the tree corrupt, and his fruit corrupt: for the tree is known by his fruit.
Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 O generation of vipers, how can ye, being evil, speak good things? for out of the abundance of the heart the mouth speaketh.
Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 A good man out of the good treasure of the heart bringeth forth good things: and an evil man out of the evil treasure bringeth forth evil things.
Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 But I say unto you, That every idle word that men shall speak, they shall give account thereof in the day of judgment.
Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 For by thy words thou shalt be justified, and by thy words thou shalt be condemned.
Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 Then certain of the scribes and of the Pharisees answered, saying, Rabbi, we would see a sign from thee.
Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 But he answered and said unto them, An evil and adulterous generation seeketh after a sign; and there shall no sign be given to it, but the sign of the prophet Jonas:
А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 For as Jonas was three days and three nights in the whale's belly; so shall the Son of man be three days and three nights in the heart of the earth.
Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 The men of Nineveh shall rise in judgment with this generation, and shall condemn it: because they repented at the preaching of Jonas; and, behold, a greater than Jonas is here.
Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 The queen of the south shall rise up in the judgment with this generation, and shall condemn it: for she came from the uttermost parts of the earth to hear the wisdom of Solomon; and, behold, a greater than Solomon is here.
Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 When the unclean spirit is gone out of a man, he walketh through dry places, seeking rest, and findeth none.
А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 Then he saith, I will return into my house from whence I came out; and when he is come, he findeth it empty, swept, and garnished.
Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 Then goeth he, and taketh with himself seven other spirits more wicked than himself, and they enter in and dwell there: and the last state of that man is worse than the first. Even so shall it be also unto this wicked generation.
Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 While he yet talked to the people, behold, his mother and his brethren stood without, desiring to speak with him.
Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 Then one said unto him, Behold, thy mother and thy brethren stand without, desiring to speak with thee.
І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 But he answered and said unto him that told him, Who is my mother? and who are my brethren?
А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 And he stretched forth his hand toward his disciples, and said, Behold my mother and my brethren!
І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 For whosoever shall do the will of my Father which is in heaven, the same is my brother, and sister, and mother.
Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
