Luke 4
1 And Yahushua being full of the Holy Spirit returned from Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness,
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
2 Being forty days tempted of the devil. And in those days he did eat nothing: and when they were ended, he afterward hungered.
Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
3 And the devil said unto him, If thou be the Son of Elohim, command this stone that it be made bread.
І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
4 And Yahushua answered him, saying, It is written, That man shall not live by bread alone, but by every word of YHWH.
А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
5 And the devil, taking him up into an high mountain, shewed unto him all the kingdoms of the world in a moment of time.
І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
6 And the devil said unto him, All this power will I give thee, and the glory of them: for that is delivered unto me; and to whomsoever I will I give it.
І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
7 If thou therefore wilt worship me, all shall be thine.
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
8 And Yahushua answered and said unto him, Get thee behind me, Satan: for it is written, Thou shalt worship YHWH thy Elohim, and him only shalt thou serve.
І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
9 And he brought him to Jerusalem, and set him on a pinnacle of the temple, and said unto him, If thou be the Son of Elohim, cast thyself down from hence:
І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 For it is written, He shall give his angels charge over thee, to keep thee:
Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
11 And in their hands they shall bear thee up, lest at any time thou dash thy foot against a stone.
і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
12 And Yahushua answering said unto him, It is said, Thou shalt not tempt YHWH thy Elohim.
А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
13 And when the devil had ended all the temptation, he departed from him for a season.
І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
14 And Yahushua returned in the power of the Spirit into Galilee: and there went out a fame of him through all the region round about.
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
15 And he taught in their synagogues, being glorified of all.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
16 And he came to Nazareth, where he had been brought up: and, as his custom was, he went into the synagogue on the Sabbath day, and stood up for to read.
І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
17 And there was delivered unto him the book of the prophet Isaiah. And when he had opened the book, he found the place where it was written,
І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 The Spirit of YHWH is upon me, because he hath anointed me to preach the gospel to the poor; he hath sent me to heal the brokenhearted, to preach deliverance to the captives, and recovering of sight to the blind, to set at liberty them that are bruised,
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
19 To preach the acceptable year of YHWH.
щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
20 And he closed the book, and he gave it again to the minister, and sat down. And the eyes of all them that were in the synagogue were fastened on him.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
21 And he began to say unto them, This day is this scripture fulfilled in your ears.
І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
22 And all bare him witness, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth. And they said, Is not this Joseph's son?
І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
23 And he said unto them, Ye will surely say unto me this proverb, Physician, heal thyself: whatsoever we have heard done in Capernaum, do also here in thy country.
Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
24 And he said, Verily I say unto you, No prophet is accepted in his own country.
І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
25 But I tell you of a truth, many widows were in Israel in the days of EliYah, when the heaven was shut up three years and six months, when great famine was throughout all the land;
Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 But unto none of them was EliYah sent, save unto Sarepta, a city of Sidon, unto a woman that was a widow.
а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
27 And many lepers were in Israel in the time of Eliseus the prophet; and none of them was cleansed, saving Naaman the Syrian.
І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
28 And all they in the synagogue, when they heard these things, were filled with wrath,
І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
29 And rose up, and thrust him out of the city, and led him unto the brow of the hill whereon their city was built, that they might cast him down headlong.
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
30 But he passing through the midst of them went his way,
Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
31 And came down to Capernaum, a city of Galilee, and taught them on the Sabbath days.
І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 And they were astonished at his doctrine: for his word was with power.
І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
33 And in the synagogue there was a man, which had a spirit of an unclean devil, and cried out with a loud voice,
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
34 Saying, Let us alone; what have we to do with thee, thou Yahushua of Nazareth? art thou come to destroy us? I know thee who thou art; the Holy One of YHWH.
„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
35 And Yahushua rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out of him. And when the devil had thrown him in the midst, he came out of him, and hurt him not.
А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
36 And they were all amazed, and spake among themselves, saying, What a word is this! for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.
І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
37 And the fame of him went out into every place of the country round about.
І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
38 And he arose out of the synagogue, and entered into Simon's house. And Simon's wife's mother was taken with a great fever; and they besought him for her.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 And he stood over her, and rebuked the fever; and it left her: and immediately she arose and ministered unto them.
І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
40 Now when the sun was setting, all they that had any sick with divers diseases brought them unto him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
41 And devils also came out of many, crying out, and saying, Thou art the Messiah the Son of Elohim. And he rebuking them suffered them not to speak: for they knew that he was the Messiah.
Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 And when it was day, he departed and went into a desert place: and the people sought him, and came unto him, and stayed him, that he should not depart from them.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
43 And he said unto them, I must preach the kingdom of YHWH to other cities also: for therefore am I sent.
Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
44 And he preached in the synagogues of Galilee.
І Він проповідував по синагогах Галілеї.
