John 16
1 These things have I spoken unto you, that ye should not be offended.
Оце Я сказав вам, щоб ви не спокуси́лись.
2 They shall put you out of the synagogues: yea, the time cometh, that whosoever killeth you will think that he doeth YHWH service.
Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподі́є, то ду́матиме, ніби службу приносить він Богові!
3 And these things will they do unto you, because they have not known the Father, nor me.
А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
4 But these things have I told you, that when the time shall come, ye may remember that I told you of them. And these things I said not unto you at the beginning, because I was with you.
Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що́ говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я споча́тку, бо з вами Я був.
5 But now I go my way to him that sent me; and none of you asketh me, Whither goest thou?
Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, — і ніхто з вас Мене не питає: „Куди йдеш?“
6 But because I have said these things unto you, sorrow hath filled your heart.
Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше напо́внилось смутком.
7 Nevertheless I tell you the truth; It is expedient for you that I go away: for if I go not away, the Comforter will not come unto you; but if I depart, I will send him unto you.
Та Я правду кажу́ вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду́, Утіши́тель не при́йде до вас. А коли Я піду́, то пошлю вам Його.
8 And when he is come, he will reprove the world of sin, and of righteousness, and of judgment:
А як при́йде, Він світові виявить про гріх, і про праведність і про суд:
9 Of sin, because they believe not on me;
тож про гріх, — що не вірують у Мене;
10 Of righteousness, because I go to my Father, and ye see me no more;
а про праведність, — що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
11 Of judgment, because the prince of this world is judged.
а про суд, — що засу́джений князь цього світу.
12 I have yet many things to say unto you, but ye cannot bear them now.
Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
13 Howbeit when he, the Spirit of truth, is come, he will guide you into all truth: for he shall not speak of himself; but whatsoever he shall hear, that shall he speak: and he will shew you things to come.
А коли при́йде Він, Той Дух правди, Він вас попрова́дить до ці́лої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, — казатиме, і що має настати, — звістить вам.
14 He shall glorify me: for he shall receive of mine, and shall shew it unto you.
Він прославить Мене, бо Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть.
15 All things that the Father hath are mine: therefore said I, that he shall take of mine, and shall shew it unto you.
Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть.
16 A little while, and ye shall not see me: and again, a little while, and ye shall see me, because I go to the Father.
Незаба́ром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незабаром — і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця“.
17 Then said some of his disciples among themselves, What is this that he saith unto us, A little while, and ye shall not see me: and again, a little while, and ye shall see me: and, Because I go to the Father?
А деякі з учнів Його говорили один до одно́го: „Що таке, що сказав Він до нас: „Незабаром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“, та: „Я йду до Отця“?
18 They said therefore, What is this that he saith, A little while? we cannot tell what he saith.
Гомоніли також: „Що таке, що говорить: „Незаба́ром“? Про що каже, не знаємо“.
19 Now Yahushua knew that they were desirous to ask him, and said unto them, Do ye inquire among yourselves of that I said, A little while, and ye shall not see me: and again, a little while, and ye shall see me?
Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: „Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: „Незаба́ром, — і вже Мене бачити не будете ви, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“?
20 Verily, verily, I say unto you, That ye shall weep and lament, but the world shall rejoice: and ye shall be sorrowful, but your sorrow shall be turned into joy.
Поправді, поправді кажу́ вам, що ви бу́дете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви бу́дете, але сум ваш обе́рнеться в радість!
21 A woman when she is in travail hath sorrow, because her hour is come: but as soon as she is delivered of the child, she remembereth no more the anguish, for joy that a man is born into the world.
Жу́риться жінка, що ро́дить, — бо настала година її. Як дитинку ж поро́дить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за ра́дощів, що людина зроди́лась на світ.
22 And ye now therefore have sorrow: but I will see you again, and your heart shall rejoice, and your joy no man taketh from you.
Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас зно́ву, — і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не віді́йме!
23 And in that day ye shall ask me nothing. Verily, verily, I say unto you, Whatsoever ye shall ask the Father in my name, he will give it you.
Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу́ вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Йме́ння, — Він дасть вам.
24 Hitherto have ye asked nothing in my name: ask, and ye shall receive, that your joy may be full.
Не просили ви досі нічо́го в Ім'я́ Моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
25 These things have I spoken unto you in proverbs: but the time cometh, when I shall no more speak unto you in proverbs, but I shall shew you plainly of the Father.
Оце все Я в при́тчах до вас говорив. Настає́ година, коли при́тчами Я вже не бу́ду до вас промовляти, але явно звіщу́ про Отця вам.
26 At that day ye shall ask in my name: and I say not unto you, that I will pray the Father for you:
Того дня ви проси́тимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу́, що вблагаю Отця Я за вас, —
27 For the Father himself loveth you, because ye have loved me, and have believed that I came out from Elohim.
бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
28 I came forth from the Father, and am come into the world: again, I leave the world, and go to the Father.
Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця“.
29 His disciples said unto him, Lo, now speakest thou plainly, and speakest no proverb.
Його учні відказують: „Ось тепер Ти говориш відкрито, і жодної притчі не кажеш.
30 Now are we sure that thou knowest all things, and needest not that any man should ask thee: by this we believe that thou camest forth from YHWH.
Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“
31 Yahushua answered them, Do ye now believe?
Ісус їм відповів: „Тепер віруєте?
32 Behold, the hour cometh, yea, is now come, that ye shall be scattered, every man to his own, and shall leave me alone: and yet I am not alone, because the Father is with me.
Ото настає́ година, і вже настала, що ви розпоро́шитесь кожен у власне своє, а Мене ви Само́го покинете. Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
33 These things I have spoken unto you, that in me ye might have peace. In the world ye shall have tribulation: but be of good cheer; I have overcome the world.
Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Стражда́ння зазна́єте в світі, — але бу́дьте відважні: Я світ переміг!“
