Job 37
1 At this also my heart trembleth, and is moved out of his place.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Hear attentively the noise of his voice, and the sound that goeth out of his mouth.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 He directeth it under the whole heaven, and his lightning unto the ends of the earth.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 After it a voice roareth: he thundereth with the voice of his excellency; and he will not stay them when his voice is heard.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 El thundereth marvellously with his voice; great things doeth he, which we cannot comprehend.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 For he saith to the snow, Be thou on the earth; likewise to the small rain, and to the great rain of his strength.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 He sealeth up the hand of every man; that all men may know his work.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Then the beasts go into dens, and remain in their places.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Out of the south cometh the whirlwind: and cold out of the north.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 By the breath of El frost is given: and the breadth of the waters is straitened.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Also by watering he wearieth the thick cloud: he scattereth his bright cloud:
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 And it is turned round about by his counsels: that they may do whatsoever he commandeth them upon the face of the world in the earth.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 He causeth it to come, whether for correction, or for his land, or for mercy.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Hearken unto this, O Job: stand still, and consider the wondrous works of El.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Dost thou know when Eloah disposed them, and caused the light of his cloud to shine?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Dost thou know the balancings of the clouds, the wondrous works of him which is perfect in knowledge?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 How thy garments are warm, when he quieteth the earth by the south wind?
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 Hast thou with him spread out the sky, which is strong, and as a molten looking glass?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Teach us what we shall say unto him; for we cannot order our speech by reason of darkness.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Shall it be told him that I speak? if a man speak, surely he shall be swallowed up.
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 And now men see not the bright light which is in the clouds: but the wind passeth, and cleanseth them.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Fair weather cometh out of the north: with Eloah is awesome majesty.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 Touching the Almighty, we cannot find him out: he is excellent in power, and in judgment, and in plenty of justice: he will not afflict.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Men do therefore fear him: he respecteth not any that are wise of heart.
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
