James 3
1 My brethren, be not many masters, knowing that we shall receive the greater condemnation.
Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший о́суд при́ймемо.
2 For in many things we offend all. If any man offend not in word, the same is a perfect man, and able also to bridle the whole body.
Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло.
3 Behold, we put bits in the horses' mouths, that they may obey us; and we turn about their whole body.
От і ко́ням вкладаєм узде́чки до ро́та, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
4 Behold also the ships, which though they be so great, and are driven of fierce winds, yet are they turned about with a very small helm, whithersoever the governor listeth.
От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітра́ми жорсто́кими, проте найменшим сте́рном скеро́вуються, куди хоче стерни́чий.
5 Even so the tongue is a little member, and boasteth great things. Behold, how great a matter a little fire kindleth!
Так само й язик, — малий член, але хва́литься ве́льми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
6 And the tongue is a fire, a world of iniquity: so is the tongue among our members, that it defileth the whole body, and setteth on fire the course of nature; and it is set on fire of hell. (Geenna g1067)
І язик — то огонь. Як світ неправости, поста́влений так поміж нашими членами, язик скверни́ть усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. (Geenna g1067)
7 For every kind of beasts, and of birds, and of serpents, and of things in the sea, is tamed, and hath been tamed of mankind:
Бо всяка природа звірі́в і пташо́к, гадів і мо́рських потвор прибо́ркується, і прибо́ркана буде природою лю́дською,
8 But the tongue can no man tame; it is an unruly evil, full of deadly poison.
та не може ніхто із людей язика вгамува́ти, — він зло безупи́нне, він повний отрути смерте́льної!
9 Therewith bless we YHWH, even the Father; and therewith curse we men, which are made after the similitude of YHWH.
Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
10 Out of the same mouth proceedeth blessing and cursing. My brethren, these things ought not so to be.
Із тих самих уст виходить благослове́ння й прокля́ття. Не повинно, брати́ мої, щоб так це було́!
11 Doth a fountain send forth at the same place sweet water and bitter?
Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́?
12 Can the fig tree, my brethren, bear olive berries? either a vine, figs? so can no fountain both yield salt water and fresh.
Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́.
13 Who is a wise man and endued with knowledge among you? let him shew out of a good conversation his works with meekness of wisdom.
Хто мудрий і розумний між вами, нехай він покаже діла́ свої в ла́гідній мудрості добрим поводженням!
14 But if ye have bitter envying and strife in your hearts, glory not, and lie not against the truth.
Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, —
15 This wisdom descendeth not from above, but is earthly, sensual, devilish.
це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська.
16 For where envying and strife is, there is confusion and every evil work.
Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ!
17 But the wisdom that is from above is first pure, then peaceable, gentle, and easy to be intreated, full of mercy and good fruits, without partiality, and without hypocrisy.
А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава.
18 And the fruit of righteousness is sown in peace of them that make peace.
А плід праведности сіється творцями миру.
