Hebrews 2
1 Therefore we ought to give the more earnest heed to the things which we have heard, lest at any time we should let them slip.
Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.
2 For if the word spoken by angels was steadfast, and every transgression and disobedience received a just recompense of reward;
Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,
3 How shall we escape, if we neglect so great salvation; which at the first began to be spoken by the Master, and was confirmed unto us by them that heard him;
то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,
4 YHWH also bearing them witness, both with signs and wonders, and with divers miracles, and gifts of the Holy Spirit, according to his own will?
коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.
5 For unto the angels hath he not put in subjection the world to come, whereof we speak.
Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.
6 But one in a certain place testified, saying, What is man, that thou art mindful of him? or the son of man, that thou visitest him?
Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?
7 Thou madest him a little lower than the angels; thou crownedst him with glory and honour, and didst set him over the works of thy hands:
Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,
8 Thou hast put all things in subjection under his feet. For in that he put all in subjection under him, he left nothing that is not put under him. But now we see not yet all things put under him.
усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.
9 But we see Yahushua, who was made a little lower than the angels for the suffering of death, crowned with glory and honour; that he by the favour of YHWH, should taste death for every man.
Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.
10 For it became him, for whom are all things, and by whom are all things, in bringing many sons unto glory, to make the captain of their salvation perfect through sufferings.
Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.
11 For both he that sanctifieth and they who are set apart are all of one: for which cause he is not ashamed to call them brethren,
Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
12 Saying, I will declare thy name unto my brethren, in the midst of the assembly will I sing praise unto thee.
„Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!
13 And again, I will put my trust in him. And again, Behold I and the children which YHWH hath given me.
І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.
14 Forasmuch then as the children are partakers of flesh and blood, he also himself likewise took part of the same; that through death he might destroy him that had the power of death, that is, the devil;
А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,
15 And deliver them who through fear of death were all their lifetime subject to bondage.
та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.
16 For verily he took not on him the nature of angels; but he took on him the seed of Abraham.
Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.
17 Wherefore in all things it behoved him to be made like unto his brethren, that he might be a merciful and faithful high priest in things pertaining to YHWH, to make reconciliation for the sins of the people.
Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.
18 For in that he himself hath suffered being tempted, he is able to succour them that are tempted.
Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.
