Acts 1
1 The former treatise have I made, O Theophilus, of all that Yahushua began both to do and teach,
У моїй першій розповіді, Теофіле, я написав про все, що Ісус робив та чого навчав від початку
2 Until the day in which he was taken up, after that he through the Holy Spirit had given commandments unto the apostles whom he had chosen:
до дня Його вознесіння, давши перед цим настанови через Духа Святого апостолам, яких обрав.
3 To whom also he shewed himself alive after his passion by many infallible proofs, being seen of them forty days, and speaking of the things pertaining to the kingdom of YHWH:
Після Свого страждання Ісус з’явився перед ними й дав багато переконливих доказів, що Він живий. Ісус являвся їм упродовж сорока днів та говорив про Царство Боже.
4 And, being assembled together with them, commanded them that they should not depart from Jerusalem, but wait for the promise of the Father, which, saith he, ye have heard of me.
Одного разу, перебуваючи з ними за столом, [Ісус] наказав їм: «Не відходьте з Єрусалима й чекайте на обітницю Отця, про яку ви чули від Мене;
5 For John truly baptized with water; but ye shall be baptized with the Holy Spirit not many days hence.
бо Іван хрестив водою, ви ж через декілька днів будете хрещені Духом Святим».
6 When they therefore were come together, they asked of him, saying, Rabbi, wilt thou at this time restore again the kingdom to Israel?
Коли вони зібралися разом, то спитали Його: ―Господи, чи в цей час Ти маєш намір відновити Царство Ізраїлеві?
7 And he said unto them, It is not for you to know the times or the seasons, which the Father hath put in his own power.
Він відповів: ―Не ваша справа знати часи та строки, котрі Отець установив у Своїй владі.
8 But ye shall receive power, after that the Holy Spirit is come upon you: and ye shall be witnesses unto me both in Jerusalem, and in all Judaea, and in Samaria, and unto the uttermost part of the earth.
Але коли Дух Святий зійде на вас, ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі.
9 And when he had spoken these things, while they beheld, he was taken up; and a cloud received him out of their sight.
Після цих слів Ісус на їхніх очах був узятий [на небо], і хмара сховала Його від їхнього зору.
10 And while they looked stedfastly toward heaven as he went up, behold, two men stood by them in white apparel;
Коли вони уважно дивилися на небо, як Він піднімався, раптом з’явилися двоє чоловіків у білих одежах
11 Which also said, Ye men of Galilee, why stand ye gazing up into heaven? this same Yahushua, which is taken up from you into heaven, shall so come in like manner as ye have seen him go into heaven.
і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який був узятий від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, що Він пішов на небо».
12 Then returned they unto Jerusalem from the mount called Olivet, which is from Jerusalem a Sabbath day's journey.
Після цього вони повернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною й знаходиться на відстані Суботньої дороги від Єрусалима.
13 And when they were come in, they went up into an upper room, where abode both Kepha, and James, and John, and Andrew, Philip, and Thomas, Bartholomew, and Matthew, James the son of Alphaeus, and Simon Zelotes, and Judas the brother of James.
Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова.
14 These all continued with one accord in prayer and supplication, with the women, and Mary the mother of Yahushua, and with his brethren.
Усі вони перебували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати.
15 And in those days Kepha stood up in the midst of the disciples, and said, (the number of names together were about an hundred and twenty, )
У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив:
16 Men and brethren, this scripture must needs have been fulfilled, which the Holy Spirit by the mouth of David spake before concerning Judas, which was guide to them that took Yahushua.
«Брати! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став поводирем тих, хто заарештував Ісуса.
17 For he was numbered with us, and had obtained part of this ministry.
Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні.
18 Now this man purchased a field with the reward of iniquity; and falling headlong, he burst asunder in the midst, and all his bowels gushed out.
(Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися.
19 And it was known unto all the dwellers at Jerusalem; insomuch as that field is called in their proper tongue, Aceldama, that is to say, The field of blood.
Про це дізналися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.)
20 For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let no man dwell therein: and his bishoprick let another take.
Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пустелею і не буде мешканця в ньому!“А також: „Нехай інший займе його служіння!“
21 Wherefore of these men which have companied with us all the time that the Master Yahushua went in and out among us,
Тому нам необхідно обрати одного з тих людей, що супроводжували нас увесь час, коли Господь Ісус був серед нас, –
22 Beginning from the baptism of John, unto that same day that he was taken up from us, must one be ordained to be a witness with us of his resurrection.
починаючи від хрещення Івана й до дня, коли Ісус був узятий від нас. Він, як і ми, повинен стати свідком Його воскресіння».
23 And they appointed two, Joseph called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias.
І запропонували двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Маттія.
24 And they prayed, and said, Thou, YHWH, which knowest the hearts of all men, shew whether of these two thou hast chosen,
Помолившись, вони сказали: «Господи, Ти знаєш серце кожного, покажи нам, кого з цих двох Ти обрав,
25 That he may take part of this ministry and apostleship, from which Judas by transgression fell, that he might go to his own place.
щоб він зайняв місце цього служіння й апостольства, яке Юда залишив, щоб піти на своє місце».
26 And they gave forth their lots; and the lot fell upon Matthias; and he was numbered with the eleven apostles.
Потім вони кинули жереб, і впав жереб на Маттія, і його було зараховано до одинадцятьох апостолів.
