1 Corinthians 15
1 Moreover, brethren, I declare unto you the glad tidings which I preached unto you, which also ye have received, and wherein ye stand;
Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
2 By which also ye are saved, if ye keep in memory what I preached unto you, unless ye have believed in vain.
Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
3 For I delivered unto you first of all that which I also received, how that the Messiah died for our sins according to the scriptures;
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
4 And that he was buried, and that he rose again the third day according to the scriptures:
і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
5 And that he was seen of Kepha, then of the twelve:
і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
6 After that, he was seen of above five hundred brethren at once; of whom the greater part remain unto this present, but some are fallen asleep.
А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
7 After that, he was seen of James; then of all the apostles.
Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
8 And last of all he was seen of me also, as of one born out of due time.
А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
9 For I am the least of the apostles, that am not meet to be called an apostle, because I persecuted the assembly of Elohim.
Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
10 But by the favour of YHWH I am what I am: and his favour which was bestowed upon me was not in vain; but I laboured more abundantly than they all: yet not I, but the favour of YHWH which was with me.
Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
11 Therefore whether it were I or they, so we preach, and so ye believed.
Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
12 Now if the Messiah be preached that he rose from the dead, how say some among you that there is no resurrection of the dead?
Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
13 But if there be no resurrection of the dead, then is the Messiah not risen:
Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
14 And if the Messiah be not risen, then is our preaching vain, and your faith is also vain.
Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
15 Yea, and we are found false witnesses of YHWH; because we have testified of YHWH that he raised up the Messiah: whom he raised not up, if so be that the dead rise not.
Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
16 For if the dead rise not, then is not the Messiah raised:
Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
17 And if the Messiah be not raised, your faith is vain; ye are yet in your sins.
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
18 Then they also which are fallen asleep in the Messiah are perished.
тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
19 If in this life only we have hope in the Messiah, we are of all men most miserable.
Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
20 But now is the Messiah risen from the dead, and become the firstfruits of them that slept.
Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
21 For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead.
Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
22 For as in Adam all die, even so in the Messiah shall all be made alive.
Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
23 But every man in his own order: the Messiah the firstfruits; afterward they that are the Messiah's at his coming.
кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
24 Then cometh the end, when he shall have delivered up the kingdom to YHWH, even the Father; when he shall have put down all rule and all authority and power.
А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
25 For he must reign, till he hath put all enemies under his feet.
Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
26 The last enemy that shall be destroyed is death.
Як ворог останній - смерть зни́щиться,
27 For he hath put all things under his feet. But when he saith, all things are put under him, it is manifest that he is excepted, which did put all things under him.
бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
28 And when all things shall be subdued unto him, then shall the Son also himself be subject unto him that put all things under him, that YHWH may be all in all.
А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
29 Else what shall they do which are baptized for the dead, if the dead rise not at all? why are they then baptized for the dead?
Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
30 And why stand we in jeopardy every hour?
Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
31 I protest by your rejoicing which I have in the Messiah Yahushua our Master, I die daily.
Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 If after the manner of men I have fought with beasts at Ephesus, what advantageth it me, if the dead rise not? let us eat and drink; for to morrow we die.
Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
33 Be not deceived: evil communications corrupt good manners.
Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
34 Awake to righteousness, and sin not; for some have not the knowledge of Elohim: I speak this to your shame.
Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
35 But some man will say, How are the dead raised up? and with what body do they come?
Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
36 Thou fool, that which thou sowest is not quickened, except it die:
Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
37 And that which thou sowest, thou sowest not that body that shall be, but bare grain, it may chance of wheat, or of some other grain:
І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
38 But Elohim giveth it a body as it hath pleased him, and to every seed his own body.
і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
39 All flesh is not the same flesh: but there is one kind of flesh of men, another flesh of beasts, another of fishes, and another of birds.
Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
40 There are also celestial bodies, and bodies terrestrial: but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another.
Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
41 There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars: for one star differeth from another star in glory.
Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
42 So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption:
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
43 It is sown in dishonour; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power:
сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
44 It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is a spiritual body.
сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
45 And so it is written, The first man Adam was made a living soul; the last Adam was made a quickening spirit.
Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
46 Howbeit that was not first which is spiritual, but that which is natural; and afterward that which is spiritual.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
47 The first man is of the earth, earthy: the second man is Yahushua from heaven.
Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
48 As is the earthy, such are they also that are earthy: and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.
Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
49 And as we have borne the image of the earthy, we shall also bear the image of the heavenly.
І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
50 Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of YHWH; neither doth corruption inherit incorruption.
І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
51 Behold, I shew you a mystery; We shall not all sleep, but we shall all be changed,
Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
52 In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.
раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
53 For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality.
Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
54 So when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall be brought to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory.
А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? (Hadēs g86)
56 The sting of death is sin; and the strength of sin is the law.
Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
57 But thanks be to YHWH, which giveth us the victory through our Master Yahushua the Messiah.
А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
58 Therefore, my beloved brethren, be ye stedfast, unmoveable, always abounding in the work of YHWH, forasmuch as ye know that your labour is not in vain in Him.
Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!
