1 Corinthians 14
1 Follow after love, and desire spiritual gifts, but rather that ye may prophesy.
Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
2 For he that speaketh in an unknown tongue speaketh not unto men, but unto Elohim: for no man understandeth him; howbeit in the spirit he speaketh mysteries.
Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3 But he that prophesieth speaketh unto men to edification, and exhortation, and comfort.
А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.
4 He that speaketh in an unknown tongue edifieth himself; but he that prophesieth edifieth the assembly.
Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5 I would that ye all spake with tongues, but rather that ye prophesied: for greater is he that prophesieth than he that speaketh with tongues, except he interpret, that the assembly may receive edifying.
Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
6 Now, brethren, if I come unto you speaking with tongues, what shall I profit you, except I shall speak to you either by revelation, or by knowledge, or by prophesying, or by doctrine?
А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
7 And even things without life giving sound, whether pipe or harp, except they give a distinction in the sounds, how shall it be known what is piped or harped?
Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
8 For if the trumpet give an uncertain sound, who shall prepare himself to the battle?
Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
9 So likewise ye, except ye utter by the tongue words easy to be understood, how shall it be known what is spoken? for ye shall speak into the air.
Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
10 There are, it may be, so many kinds of voices in the world, and none of them is without signification.
Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
11 Therefore if I know not the meaning of the voice, I shall be unto him that speaketh a barbarian, and he that speaketh shall be a barbarian unto me.
І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
12 Even so ye, forasmuch as ye are zealous of spiritual gifts, seek that ye may excel to the edifying of the assembly.
Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
13 Wherefore let him that speaketh in an unknown tongue pray that he may interpret.
Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14 For if I pray in an unknown tongue, my spirit prayeth, but my understanding is unfruitful.
Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
15 What is it then? I will pray with the spirit, and I will pray with the understanding also: I will sing with the spirit, and I will sing with the understanding also.
Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16 Else when thou shalt bless with the spirit, how shall he that occupieth the room of the unlearned say, "so be it," at thy giving of thanks, seeing he understandeth not what thou sayest?
Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
17 For thou verily givest thanks well, but the other is not edified.
Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18 I thank my Elohim, I speak with tongues more than ye all:
Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
19 Yet in the assembly I had rather speak five words with my understanding, that by my voice I might teach others also, than ten thousand words in an unknown tongue.
Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20 Brethren, be not children in understanding: howbeit in malice be ye children, but in understanding be men.
Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
21 In the law it is written, With men of other tongues and other lips will I speak unto this people; and yet for all that will they not hear me, saith YHWH.
У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
22 Wherefore tongues are for a sign, not to them that believe, but to them that believe not: but prophesying serveth not for them that believe not, but for them which believe.
Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
23 If therefore the whole assembly be come together into one place, and all speak with tongues, and there come in those that are unlearned, or unbelievers, will they not say that ye are mad?
А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24 But if all prophesy, and there come in one that believeth not, or one unlearned, he is convinced of all, he is judged of all:
Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25 And thus are the secrets of his heart made manifest; and so falling down on his face he will worship Elohim, and report that Elohim is in you of a truth.
і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
26 How is it then, brethren? when ye come together, everyone of you hath a psalm, hath a doctrine, hath a tongue, hath a revelation, hath an interpretation. Let all things be done unto edifying.
То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
27 If any man speak in an unknown tongue, let it be by two, or at the most by three, and that by course; and let one interpret.
Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
28 But if there be no interpreter, let him keep silence in the assembly; and let him speak to himself, and to Elohim.
А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29 Let the prophets speak two or three, and let the other judge.
А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
30 If any thing be revealed to another that sitteth by, let the first hold his peace.
Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
31 For ye may all prophesy one by one, that all may learn, and all may be comforted.
Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
32 And the spirits of the prophets are subject to the prophets.
І ко́ряться духи пророчі пророкам,
33 For Elohim is not the author of confusion, but of peace, as in all assemblies of the saints.
бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.
34 Let your women keep silence in the assemblies: for it is not permitted unto them to speak; but they are commanded to be under obedience, as also saith the law.
нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
35 And if they will learn any thing, let them ask their husbands at home: for it is a shame for women to speak in the assembly.
Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36 What? came the word of YHWH out from you? or came it unto you only?
Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37 If any man think himself to be a prophet, or spiritual, let him acknowledge that the things that I write unto you are the commandments of YHWH.
Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
38 But if any man be ignorant, let him be ignorant.
Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
39 Wherefore, brethren, covet to prophesy, and forbid not to speak with tongues.
Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40 Let all things be done decently and in order.
Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!
