1 Chronicles 14
1 Now Hiram king of Tyre sent messengers to David, and timber of cedars, with masons and carpenters, to build him an house.
А Хіра́м, цар тирський, послав до Давида послів, і ке́дрового дерева, каменярі́в та теслярі́в, щоб збудувати йому дім.
2 And David perceived that YHWH had confirmed him king over Israel, for his kingdom was lifted up on high, because of his people Israel.
І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля.
3 And David took more wives at Jerusalem: and David begat more sons and daughters.
І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к.
4 Now these are the names of his children which he had in Jerusalem; Shammua, and Shobab, Nathan, and Solomon,
А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
5 And Ibhar, and Elishua, and Elpalet,
і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6 And Nogah, and Nepheg, and Japhia,
і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
7 And Elishama, and Beeliada, and Eliphalet.
і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
8 And when the Philistines heard that David was anointed king over all Israel, all the Philistines went up to seek David. And David heard of it, and went out against them.
І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
9 And the Philistines came and spread themselves in the valley of Rephaim.
А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм.
10 And David inquired of Elohim, saying, Shall I go up against the Philistines? and wilt thou deliver them into mine hand? And YHWH said unto him, Go up; for I will deliver them into thine hand.
І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“.
11 So they came up to Baal-perazim; and David smote them there. Then David said, Elohim hath broken in upon mine enemies by mine hand like the breaking forth of waters: therefore they called the name of that place Baal-perazim.
І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім!
12 And when they had left their elohim there, David gave a commandment, and they were burned with fire.
А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні.
13 And the Philistines yet again spread themselves abroad in the valley.
А филисти́мляни ще ота́борилися в долині.
14 Therefore David inquired again of Elohim; and Elohim said unto him, Go not up after them; turn away from them, and come upon them over against the mulberry trees.
А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́.
15 And it shall be, when thou shalt hear a sound of going in the tops of the mulberry trees, that then thou shalt go out to battle: for Elohim is gone forth before thee to smite the host of the Philistines.
І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“.
16 David therefore did as Elohim commanded him: and they smote the host of the Philistines from Gibeon even to Gazer.
І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
17 And the fame of David went out into all lands; and YHWH brought the fear of him upon all nations.
І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́.
