Romans 8
1 THERE is therefore now no condemnation to them which are in Christ Jesus, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
2 For the law of the Spirit of life in Christ Jesus hath made me free from the law of sin and death.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
3 For what the law could not do, in that it was weak through the flesh, God sending his own Son in the likeness of sinful flesh, and for sin, condemned sin in the flesh:
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4 That the righteousness of the law might be fulfilled in us, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
5 For they that are after the flesh do mind the things of the flesh; but they that are after the Spirit the things of the Spirit.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
6 For to be carnally minded is death; but to be spiritually minded is life and peace.
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
7 Because the carnal mind is enmity against God: for it is not subject to the law of God, neither indeed can be.
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
8 So then they that are in the flesh cannot please God.
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
9 But ye are not in the flesh, but in the Spirit, if so be that the Spirit of God dwell in you. Now if any man have not the Spirit of Christ, he is none of his.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
10 And if Christ be in you, the body is dead because of sin; but the Spirit is life because of righteousness.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
11 But if the Spirit of him that raised up Jesus from the dead dwell in you, he that raised up Christ from the dead shall also quicken your mortal bodies by his Spirit that dwelleth in you.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
12 Therefore, brethren, we are debtors, not to the flesh, to live after the flesh.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
13 For if ye live after the flesh, ye shall die: but if ye through the Spirit do mortify the deeds of the body, ye shall live.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
14 For as many as are led by the Spirit of God, they are the sons of God.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
15 For ye have not received the spirit of bondage again to fear; but ye have received the Spirit of adoption, whereby we cry, Abba, Father.
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
16 The Spirit itself beareth witness with our spirit, that we are the children of God:
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
17 And if children, then heirs; heirs of God, and joint-heirs with Christ; if so be that we suffer with him, that we may be also glorified together.
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
18 For I reckon that the sufferings of this present time are not worthy to be compared with the glory which shall be revealed in us.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
19 For the earnest expectation of the creature waiteth for the manifestation of the sons of God.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
20 For the creature was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him who hath subjected the same in hope,
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
21 Because the creature itself also shall be delivered from the bondage of corruption into the glorious liberty of the children of God.
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
22 For we know that the whole creation groaneth and travaileth in pain together until now.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
23 And not only they, but ourselves also, which have the firstfruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for the adoption, to wit, the redemption of our body.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
24 For we are saved by hope: but hope that is seen is not hope: for what a man seeth, why doth he yet hope for?
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
25 But if we hope for that we see not, then do we with patience wait for it.
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
26 Likewise the Spirit also helpeth our infirmities: for we know not what we should pray for as we ought: but the Spirit itself maketh intercession for us with groanings which cannot be uttered.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
27 And he that searcheth the hearts knoweth what is the mind of the Spirit, because he maketh intercession for the saints according to the will of God.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
28 And we know that all things work together for good to them that love God, to them who are the called according to his purpose.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
29 For whom he did foreknow, he also did predestinate to be conformed to the image of his Son, that he might be the firstborn among many brethren.
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
30 Moreover whom he did predestinate, them he also called: and whom he called, them he also justified: and whom he justified, them he also glorified.
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
31 What shall we then say to these things? If God be for us, who can be against us?
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
32 He that spared not his own Son, but delivered him up for us all, how shall he not with him also freely give us all things?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
33 Who shall lay any thing to the charge of God’s elect? It is God that justifieth.
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
34 Who is he that condemneth? It is Christ that died, yea rather, that is risen again, who is even at the right hand of God, who also maketh intercession for us.
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
35 Who shall separate us from the love of Christ? shall tribulation, or distress, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
36 As it is written, For thy sake we are killed all the day long; we are accounted as sheep for the slaughter.
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
37 Nay, in all these things we are more than conquerors through him that loved us.
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
38 For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor powers, nor things present, nor things to come,
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
39 Nor height, nor depth, nor any other creature, shall be able to separate us from the love of God, which is in Christ Jesus our Lord.
ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!
