Psalms 73
1 TRULY God is good to Israel, even to such as are of a clean heart.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 But as for me, my feet were almost gone; my steps had well nigh slipped.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 For I was envious at the foolish, when I saw the prosperity of the wicked.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 For there are no bands in their death: but their strength is firm.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 They are not in trouble as other men; neither are they plagued like other men.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Therefore pride compasseth them about as a chain; violence covereth them as a garment.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Their eyes stand out with fatness: they have more than heart could wish.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 They are corrupt, and speak wickedly concerning oppression: they speak loftily.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 They set their mouth against the heavens, and their tongue walketh through the earth.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Therefore his people return hither: and waters of a full cup are wrung out to them.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 And they say, How doth God know? and is there knowledge in the most High?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Behold, these are the ungodly, who prosper in the world; they increase in riches.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Verily I have cleansed my heart in vain, and washed my hands in innocency.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 For all the day long have I been plagued, and chastened every morning.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 If I say, I will speak thus; behold, I should offend against the generation of thy children.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 When I thought to know this, it was too painful for me;
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Until I went into the sanctuary of God; then understood I their end.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Surely thou didst set them in slippery places: thou castedst them down into destruction.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 How are they brought into desolation, as in a moment! they are utterly consumed with terrors.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 As a dream when one awaketh; so, O Lord, when thou awakest, thou shalt despise their image.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Thus my heart was grieved, and I was pricked in my reins.
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 So foolish was I, and ignorant: I was as a beast before thee.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Nevertheless I am continually with thee: thou hast holden me by my right hand.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Thou shalt guide me with thy counsel, and afterward receive me to glory.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Whom have I in heaven but thee? and there is none upon earth that I desire beside thee.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 My flesh and my heart faileth: but God is the strength of my heart, and my portion for ever.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 For, lo, they that are far from thee shall perish: thou hast destroyed all them that go a whoring from thee.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 But it is good for me to draw near to God: I have put my trust in the Lord God, that I may declare all thy works.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
