Psalms 129

1 MANY a time have they afflicted me from my youth, may Israel now say:

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 Many a time have they afflicted me from my youth: yet they have not prevailed against me.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 The plowers plowed upon my back: they made long their furrows.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 The Lord is righteous: he hath cut asunder the cords of the wicked.

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 Let them all be confounded and turned back that hate Zion.

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Let them be as the grass upon the housetops, which withereth afore it groweth up:

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 Wherewith the mower filleth not his hand; nor he that bindeth sheaves his bosom.

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 Neither do they which go by say, The blessing of the Lord be upon you: we bless you in the name of the Lord.

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»