Proverbs 22
1 A GOOD name is rather to be chosen than great riches, and loving favour rather than silver and gold.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 The rich and poor meet together: the Lord is the maker of them all.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 A prudent man foreseeth the evil, and hideth himself: but the simple pass on, and are punished.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 By humility and the fear of the Lord are riches, and honour, and life.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Thorns and snares are in the way of the froward: he that doth keep his soul shall be far from them.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Train up a child in the way he should go: and when he is old, he will not depart from it.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 The rich ruleth over the poor, and the borrower is servant to the lender.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 He that soweth iniquity shall reap vanity: and the rod of his anger shall fail.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 He that hath a bountiful eye shall be blessed; for he giveth of his bread to the poor.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Cast out the scorner, and contention shall go out; yea, strife and reproach shall cease.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 He that loveth pureness of heart, for the grace of his lips the king shall be his friend.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 The eyes of the Lord preserve knowledge, and he overthroweth the words of the transgressor.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 The slothful man saith, There is a lion without, I shall be slain in the streets.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 The mouth of strange women is a deep pit: he that is abhorred of the Lord shall fall therein.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Foolishness is bound in the heart of a child; but the rod of correction shall drive it far from him.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 He that oppresseth the poor to increase his riches, and he that giveth to the rich, shall surely come to want.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Bow down thine ear, and hear the words of the wise, and apply thine heart unto my knowledge.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 For it is a pleasant thing if thou keep them within thee; they shall withal be fitted in thy lips.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 That thy trust may be in the Lord, I have made known to thee this day, even to thee.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Have not I written to thee excellent things in counsels and knowledge,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 That I might make thee know the certainty of the words of truth; that thou mightest answer the words of truth to them that send unto thee?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Rob not the poor, because he is poor: neither oppress the afflicted in the gate:
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 For the Lord will plead their cause, and spoil the soul of those that spoiled them.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Make no friendship with an angry man; and with a furious man thou shalt not go:
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Lest thou learn his ways, and get a snare to thy soul.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Be not thou one of them that strike hands, or of them that are sureties for debts.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 If thou hast nothing to pay, why should he take away thy bed from under thee?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Remove not the ancient landmark, which thy fathers have set.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Seest thou a man diligent in his business? he shall stand before kings; he shall not stand before mean men.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
