Matthew 25
1 THEN shall the kingdom of heaven be likened unto ten virgins, which took their lamps, and went forth to meet the bridegroom.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 And five of them were wise, and five were foolish.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 They that were foolish took their lamps, and took no oil with them:
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 But the wise took oil in their vessels with their lamps.
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 While the bridegroom tarried, they all slumbered and slept.
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 And at midnight there was a cry made, Behold, the bridegroom cometh; go ye out to meet him.
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Then all those virgins arose, and trimmed their lamps.
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 And the foolish said unto the wise, Give us of your oil; for our lamps are gone out.
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 But the wise answered, saying, Not so; lest there be not enough for us and you: but go ye rather to them that sell, and buy for yourselves.
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 And while they went to buy, the bridegroom came; and they that were ready went in with him to the marriage: and the door was shut.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Afterward came also the other virgins, saying, Lord, Lord, open to us.
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 But he answered and said, Verily I say unto you, I know you not.
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Watch therefore, for ye know neither the day nor the hour wherein the Son of man cometh.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 For the kingdom of heaven is as a man travelling into a far country, who called his own servants, and delivered unto them his goods.
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 And unto one he gave five talents, to another two, and to another one; to every man according to his several ability; and straightway took his journey.
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Then he that had received the five talents went and traded with the same, and made them other five talents.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 And likewise he that had received two, he also gained other two.
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 But he that had received one went and digged in the earth, and hid his lord’s money.
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 After a long time the lord of those servants cometh, and reckoneth with them.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 And so he that had received five talents came and brought other five talents, saying, Lord, thou deliveredst unto me five talents: behold, I have gained beside them five talents more.
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 His lord said unto him, Well done, thou good and faithful servant: thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 He also that had received two talents came and said, Lord, thou deliveredst unto me two talents: behold, I have gained two other talents beside them.
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 His lord said unto him, Well done, good and faithful servant; thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Then he which had received the one talent came and said, Lord, I knew thee that thou art an hard man, reaping where thou hast not sown, and gathering where thou hast not strawed:
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 And I was afraid, and went and hid thy talent in the earth: lo, there thou hast that is thine.
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 His lord answered and said unto him, Thou wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sowed not, and gather where I have not strawed:
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 Thou oughtest therefore to have put my money to the exchangers, and then at my coming I should have received mine own with usury.
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Take therefore the talent from him, and give it unto him which hath ten talents.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 For unto every one that hath shall be given, and he shall have abundance: but from him that hath not shall be taken away even that which he hath.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 And cast ye the unprofitable servant into outer darkness: there shall be weeping and gnashing of teeth.
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 When the Son of man shall come in his glory, and all the holy angels with him, then shall he sit upon the throne of his glory:
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 And before him shall be gathered all nations: and he shall separate them one from another, as a shepherd divideth his sheep from the goats:
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 And he shall set the sheep on his right hand, but the goats on the left.
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Then shall the King say unto them on his right hand, Come, ye blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world:
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 For I was an hungred, and ye gave me meat: I was thirsty, and ye gave me drink: I was a stranger, and ye took me in:
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 Naked, and ye clothed me: I was sick, and ye visited me: I was in prison, and ye came unto me.
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Then shall the righteous answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, and fed thee? or thirsty, and gave thee drink?
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 When saw we thee a stranger, and took thee in? or naked, and clothed thee?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Or when saw we thee sick, or in prison, and came unto thee?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 And the King shall answer and say unto them, Verily I say unto you, Inasmuch as ye have done it unto one of the least of these my brethren, ye have done it unto me.
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Then shall he say also unto them on the left hand, Depart from me, ye cursed, into everlasting fire, prepared for the devil and his angels: (aiōnios g166)
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
42 For I was an hungred, and ye gave me no meat: I was thirsty, and ye gave me no drink:
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 I was a stranger, and ye took me not in: naked, and ye clothed me not: sick, and in prison, and ye visited me not.
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Then shall they also answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, or athirst, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister unto thee?
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Then shall he answer them, saying, Verily I say unto you, Inasmuch as ye did it not to one of the least of these, ye did it not to me.
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
