Mark 9
1 AND he said unto them, Verily I say unto you, That there be some of them that stand here, which shall not taste of death, till they have seen the kingdom of God come with power.
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
2 And after six days Jesus taketh with him Peter, and James, and John, and leadeth them up into an high mountain apart by themselves: and he was transfigured before them.
А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
3 And his raiment became shining, exceeding white as snow; so as no fuller on earth can white them.
І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
4 And there appeared unto them Elias with Moses: and they were talking with Jesus.
І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
5 And Peter answered and said to Jesus, Master, it is good for us to be here: and let us make three tabernacles; one for thee, and one for Moses, and one for Elias.
І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
6 For he wist not what to say; for they were sore afraid.
Не знав бо, що казати: були бо полякані.
7 And there was a cloud that overshadowed them: and a voice came out of the cloud, saying, This is my beloved Son: hear him.
І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
8 And suddenly, when they had looked round about, they saw no man any more, save Jesus only with themselves.
І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
9 And as they came down from the mountain, he charged them that they should tell no man what things they had seen, till the Son of man were risen from the dead.
Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
10 And they kept that saying with themselves, questioning one with another what the rising from the dead should mean.
І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
11 And they asked him, saying, Why say the scribes that Elias must first come?
І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
12 And he answered and told them, Elias verily cometh first, and restoreth all things; and how it is written of the Son of man, that he must suffer many things, and be set at nought.
Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
13 But I say unto you, That Elias is indeed come, and they have done unto him whatsoever they listed, as it is written of him.
Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
14 And when he came to his disciples, he saw a great multitude about them, and the scribes questioning with them.
І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
15 And straightway all the people, when they beheld him, were greatly amazed, and running to him saluted him.
І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
16 And he asked the scribes, What question ye with them?
І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
17 And one of the multitude answered and said, Master, I have brought unto thee my son, which hath a dumb spirit;
І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18 And wheresoever he taketh him, he teareth him: and he foameth, and gnasheth with his teeth, and pineth away: and I spake to thy disciples that they should cast him out; and they could not.
І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19 He answereth him, and saith, O faithless generation, how long shall I be with you? how long shall I suffer you? bring him unto me.
Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
20 And they brought him unto him: and when he saw him, straightway the spirit tare him; and he fell on the ground, and wallowed foaming.
І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21 And he asked his father, How long is it ago since this came unto him? And he said, Of a child.
І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22 And ofttimes it hath cast him into the fire, and into the waters, to destroy him: but if thou canst do any thing, have compassion on us, and help us.
І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23 Jesus said unto him, If thou canst believe, all things are possible to him that believeth.
Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
24 And straightway the father of the child cried out, and said with tears, Lord, I believe; help thou mine unbelief.
І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25 When Jesus saw that the people came running together, he rebuked the foul spirit, saying unto him, Thou dumb and deaf spirit, I charge thee, come out of him, and enter no more into him.
Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
26 And the spirit cried, and rent him sore, and came out of him: and he was as one dead; insomuch that many said, He is dead.
І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
27 But Jesus took him by the hand, and lifted him up; and he arose.
Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
28 And when he was come into the house, his disciples asked him privately, Why could not we cast him out?
І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
29 And he said unto them, This kind can come forth by nothing, but by prayer and fasting.
І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
30 And they departed thence, and passed through Galilee; and he would not that any man should know it.
І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
31 For he taught his disciples, and said unto them, The Son of man is delivered into the hands of men, and they shall kill him; and after that he is killed, he shall rise the third day.
Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
32 But they understood not that saying, and were afraid to ask him.
Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
33 And he came to Capernaum: and being in the house he asked them, What was it that ye disputed among yourselves by the way?
І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
34 But they held their peace: for by the way they had disputed among themselves, who should be the greatest.
Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
35 And he sat down, and called the twelve, and saith unto them, If any man desire to be first, the same shall be last of all, and servant of all.
І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
36 And he took a child, and set him in the midst of them: and when he had taken him in his arms, he said unto them,
І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
37 Whosoever shall receive one of such children in my name, receiveth me: and whosoever shall receive me, receiveth not me, but him that sent me.
Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
38 And John answered him, saying, Master, we saw one casting out devils in thy name, and he followeth not us: and we forbad him, because he followeth not us.
Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
39 But Jesus said, Forbid him not: for there is no man which shall do a miracle in my name, that can lightly speak evil of me.
Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
40 For he that is not against us is on our part.
Хто бо не проти вас, той за вас.
41 For whosoever shall give you a cup of water to drink in my name, because ye belong to Christ, verily I say unto you, he shall not lose his reward.
Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
42 And whosoever shall offend one of these little ones that believe in me, it is better for him that a millstone were hanged about his neck, and he were cast into the sea.
Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
43 And if thy hand offend thee, cut it off: it is better for thee to enter into life maimed, than having two hands to go into hell, into the fire that never shall be quenched: (Geenna g1067)
І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
44 Where their worm dieth not, and the fire is not quenched.
де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 And if thy foot offend thee, cut it off: it is better for thee to enter halt into life, than having two feet to be cast into hell, into the fire that never shall be quenched: (Geenna g1067)
І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
46 Where their worm dieth not, and the fire is not quenched.
де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 And if thine eye offend thee, pluck it out: it is better for thee to enter into the kingdom of God with one eye, than having two eyes to be cast into hell fire: (Geenna g1067)
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
48 Where their worm dieth not, and the fire is not quenched.
де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
49 For every one shall be salted with fire, and every sacrifice shall be salted with salt.
Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
50 Salt is good: but if the salt have lost his saltness, wherewith will ye season it? Have salt in yourselves, and have peace one with another.
Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
