Galatians 1
1 PAUL, an apostle, (not of men, neither by man, but by Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead; )
Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2 And all the brethren which are with me, unto the churches of Galatia:
і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:
3 Grace be to you and peace from God the Father, and from our Lord Jesus Christ,
Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа вашого Ісуса Христа,
4 Who gave himself for our sins, that he might deliver us from this present evil world, according to the will of God and our Father: (aiōn g165)
що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, (aiōn g165)
котрому слава на віки вічні. Амінь. (aiōn g165)
6 I marvel that ye are so soon removed from him that called you into the grace of Christ unto another gospel:
Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.
7 Which is not another; but there be some that trouble you, and would pervert the gospel of Christ.
Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.
8 But though we, or an angel from heaven, preach any other gospel unto you than that which we have preached unto you, let him be accursed.
Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9 As we said before, so say I now again, If any man preach any other gospel unto you than that ye have received, let him be accursed.
Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10 For do I now persuade men, or God? or do I seek to please men? for if I yet pleased men, I should not be the servant of Christ.
Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11 But I certify you, brethren, that the gospel which was preached of me is not after man.
Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12 For I neither received it of man, neither was I taught it, but by the revelation of Jesus Christ.
Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13 For ye have heard of my conversation in time past in the Jews’ religion, how that beyond measure I persecuted the church of God, and wasted it:
Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14 And profited in the Jews’ religion above many my equals in mine own nation, being more exceedingly zealous of the traditions of my fathers.
і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15 But when it pleased God, who separated me from my mother’s womb, and called me by his grace,
Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16 To reveal his Son in me, that I might preach him among the heathen; immediately I conferred not with flesh and blood:
відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,
17 Neither went I up to Jerusalem to them which were apostles before me; but I went into Arabia, and returned again unto Damascus.
анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18 Then after three years I went up to Jerusalem to see Peter, and abode with him fifteen days.
Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19 But other of the apostles saw I none, save James the Lord’s brother.
Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.
20 Now the things which I write unto you, behold, before God, I lie not.
Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21 Afterwards I came into the regions of Syria and Cilicia;
Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,
22 And was unknown by face unto the churches of Judæa which were in Christ:
був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,
23 But they had heard only, That he which persecuted us in times past now preacheth the faith which once he destroyed.
а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствуе віру, що колись руйнував,
24 And they glorified God in me.
і прославляли у мені Бога.
