< Acts 6 >
1 AND in those days, when the number of the disciples was multiplied, there arose a murmuring of the Grecians against the Hebrews, because their widows were neglected in the daily ministration.
У тї ж дні, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.
2 Then the twelve called the multitude of the disciples unto them, and said, It is not reason that we should leave the word of God, and serve tables.
Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не лвчнть нам, покинувши слово Боже, служити при столах.
3 Wherefore, brethren, look ye out among you seven men of honest report, full of the Holy Ghost and wisdom, whom we may appoint over this business.
Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.
4 But we will give ourselves continually to prayer, and to the ministry of the word.
Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем.
5 And the saying pleased the whole multitude: and they chose Stephen, a man full of faith and of the Holy Ghost, and Philip, and Prochorus, and Nicanor, and Timon, and Parmenas, and Nicolas a proselyte of Antioch:
І вподобалось слово всїй громаді; і вибрали СтеФана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця з Антиохиї,
6 Whom they set before the apostles: and when they had prayed, they laid their hands on them.
котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.
7 And the word of God increased; and the number of the disciples multiplied in Jerusalem greatly; and a great company of the priests were obedient to the faith.
І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвящеників покорилось вірі.
8 And Stephen, full of faith and power, did great wonders and miracles among the people.
Стефан же, повний віри й сили, робив чудеса і ознаки великі між народом.
9 Then there arose certain of the synagogue, which is called the synagogue of the Libertines, and Cyrenians, and Alexandrians, and of them of Cilicia and of Asia, disputing with Stephen.
Устали ж деякі з школи, званої Либертинців, та Киринейцїв, та Александрийцїв і тих, що з Киликиї та Азиї, перепитуючись із Стефаном.
10 And they were not able to resist the wisdom and the spirit by which he spake.
І не здолїли встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.
11 Then they suborned men, which said, We have heard him speak blasphemous words against Moses, and against God.
Тодї підгустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.
12 And they stirred up the people, and the elders, and the scribes, and came upon him, and caught him, and brought him to the council,
І підбурили народ, і старшину, й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,
13 And set up false witnesses, which said, This man ceaseth not to speak blasphemous words against this holy place, and the law:
і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону
14 For we have heard him say, that this Jesus of Nazareth shall destroy this place, and shall change the customs which Moses delivered us.
чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.
15 And all that sat in the council, looking stedfastly on him, saw his face as it had been the face of an angel.
І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його якби лице ангела.