Psalms 79
1 O God, the heathen are come into your inheritance; your holy temple have they defiled; they have laid Jerusalem on heaps.
Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.
2 The dead bodies of your servants have they given to be meat to the fowls of the heaven, the flesh of your saints to the beasts of the earth.
Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.
3 Their blood have they shed like water round about Jerusalem; and there was none to bury them.
Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати [їх].
4 We are become a reproach to our neighbors, a scorn and derision to them that are round about us.
Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.
5 How long, LORD? will you be angry for ever? shall your jealousy burn like fire?
Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно? [Доки] палатиме ревність Твоя, немов вогонь?
6 Pour out your wrath on the heathen that have not known you, and on the kingdoms that have not called on your name.
Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,
7 For they have devoured Jacob, and laid waste his dwelling place.
бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.
8 O remember not against us former iniquities: let your tender mercies speedily prevent us: for we are brought very low.
Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.
9 Help us, O God of our salvation, for the glory of your name: and deliver us, and purge away our sins, for your name’s sake.
Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.
10 Why should the heathen say, Where is their God? let him be known among the heathen in our sight by the revenging of the blood of your servants which is shed.
Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші [побачать це].
11 Let the sighing of the prisoner come before you; according to the greatness of your power preserve you those that are appointed to die;
Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи [життя] приреченим на смерть.
12 And render to our neighbors sevenfold into their bosom their reproach, with which they have reproached you, O Lord.
Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.
13 So we your people and sheep of your pasture will give you thanks for ever: we will show forth your praise to all generations.
А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.
