< Psalms 31 >
1 In you, O LORD, do I put my trust; let me never be ashamed: deliver me in your righteousness.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!
2 Bow down your ear to me; deliver me speedily: be you my strong rock, for an house of defense to save me.
Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!
3 For you are my rock and my fortress; therefore for your name’s sake lead me, and guide me.
Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!
4 Pull me out of the net that they have laid privately for me: for you are my strength.
Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!
5 Into your hand I commit my spirit: you have redeemed me, O LORD God of truth.
У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!
6 I have hated them that regard lying vanities: but I trust in the LORD.
Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.
7 I will be glad and rejoice in your mercy: for you have considered my trouble; you have known my soul in adversities;
Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,
8 And have not shut me up into the hand of the enemy: you have set my feet in a large room.
і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!
9 Have mercy on me, O LORD, for I am in trouble: my eye is consumed with grief, yes, my soul and my belly.
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,
10 For my life is spent with grief, and my years with sighing: my strength fails because of my iniquity, and my bones are consumed.
бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!
11 I was a reproach among all my enemies, but especially among my neighbors, and a fear to my acquaintance: they that did see me without fled from me.
Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!
12 I am forgotten as a dead man out of mind: I am like a broken vessel.
Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.
13 For I have heard the slander of many: fear was on every side: while they took counsel together against me, they devised to take away my life.
Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,
14 But I trusted in you, O LORD: I said, You are my God.
а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“
15 My times are in your hand: deliver me from the hand of my enemies, and from them that persecute me.
В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!
16 Make your face to shine on your servant: save me for your mercies’ sake.
Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
17 Let me not be ashamed, O LORD; for I have called on you: let the wicked be ashamed, and let them be silent in the grave. (Sheol )
Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу, (Sheol )
18 Let the lying lips be put to silence; which speak grievous things proudly and contemptuously against the righteous.
нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!
19 Oh how great is your goodness, which you have laid up for them that fear you; which you have worked for them that trust in you before the sons of men!
Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!
20 You shall hide them in the secret of your presence from the pride of man: you shall keep them secretly in a pavilion from the strife of tongues.
Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
21 Blessed be the LORD: for he has showed me his marvelous kindness in a strong city.
Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!
22 For I said in my haste, I am cut off from before your eyes: nevertheless you heard the voice of my supplications when I cried to you.
А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.
23 O love the LORD, all you his saints: for the LORD preserves the faithful, and plentifully rewards the proud doer.
Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
24 Be of good courage, and he shall strengthen your heart, all you that hope in the LORD.
Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!