Psalms 17
1 Hear the right, O LORD, attend to my cry, give ear to my prayer, that goes not out of feigned lips.
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 Let my sentence come forth from your presence; let your eyes behold the things that are equal.
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 You have proved my heart; you have visited me in the night; you have tried me, and shall find nothing; I am purposed that my mouth shall not transgress.
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 Concerning the works of men, by the word of your lips I have kept me from the paths of the destroyer.
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 Hold up my goings in your paths, that my footsteps slip not.
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 I have called on you, for you will hear me, O God: incline your ear to me, and hear my speech.
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 Show your marvelous loving kindness, O you that save by your right hand them which put their trust in you from those that rise up against them.
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 Keep me as the apple of the eye, hide me under the shadow of your wings,
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 From the wicked that oppress me, from my deadly enemies, who compass me about.
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 They are enclosed in their own fat: with their mouth they speak proudly.
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 They have now compassed us in our steps: they have set their eyes bowing down to the earth;
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 Like as a lion that is greedy of his prey, and as it were a young lion lurking in secret places.
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 Arise, O LORD, disappoint him, cast him down: deliver my soul from the wicked, which is your sword:
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 From men which are your hand, O LORD, from men of the world, which have their portion in this life, and whose belly you fill with your hid treasure: they are full of children, and leave the rest of their substance to their babes.
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 As for me, I will behold your face in righteousness: I shall be satisfied, when I awake, with your likeness.
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
