Matthew 26
1 And it came to pass, when Jesus had finished all these sayings, he said to his disciples,
Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
2 You know that after two days is the feast of the passover, and the Son of man is betrayed to be crucified.
«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3 Then assembled together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, to the palace of the high priest, who was called Caiaphas,
Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 And consulted that they might take Jesus by subtlety, and kill him.
І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 But they said, Not on the feast day, lest there be an uproar among the people.
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,
Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 There came to him a woman having an alabaster box of very precious ointment, and poured it on his head, as he sat at meat.
Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?
Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
9 For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.
Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 When Jesus understood it, he said to them, Why trouble you the woman? for she has worked a good work on me.
Але Ісус, знаючи це, сказав їм: ―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене.
11 For you have the poor always with you; but me you have not always.
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
12 For in that she has poured this ointment on my body, she did it for my burial.
Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
13 Truly I say to you, Wherever this gospel shall be preached in the whole world, there shall also this, that this woman has done, be told for a memorial of her.
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
14 Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went to the chief priests,
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 And said to them, What will you give me, and I will deliver him to you? And they covenanted with him for thirty pieces of silver.
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 And from that time he sought opportunity to betray him.
Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 Now the first day of the feast of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying to him, Where will you that we prepare for you to eat the passover?
У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18 And he says, Go into the city to such a man, and say to him, The Master said, My time is at hand; I will keep the passover at your house with my disciples.
Він відповів: ―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
19 And the disciples did as Jesus had appointed them; and they made ready the passover.
Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 Now when the even was come, he sat down with the twelve.
Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 And as they did eat, he said, Truly I say to you, that one of you shall betray me.
А як вони їли, [Ісус] сказав їм: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22 And they were exceeding sorrowful, and began every one of them to say to him, Lord, is it I?
Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
23 And he answered and said, He that dips his hand with me in the dish, the same shall betray me.
Він сказав у відповідь: ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
24 The Son of man goes as it is written of him: but woe to that man by whom the Son of man is betrayed! it had been good for that man if he had not been born.
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25 Then Judas, which betrayed him, answered and said, Master, is it I? He said to him, You have said.
Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? [Ісус] відповів йому: ―Ти сказав!
26 And as they were eating, Jesus took bread, and blessed it, and broke it, and gave it to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27 And he took the cup, and gave thanks, and gave it to them, saying, Drink you all of it;
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 For this is my blood of the new testament, which is shed for many for the remission of sins.
бо це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
29 But I say to you, I will not drink from now on of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father’s kingdom.
Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30 And when they had sung an hymn, they went out into the mount of Olives.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Then says Jesus to them, All you shall be offended because of me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано: «Уражу пастиря – і вівці отари розсіються».
32 But after I am risen again, I will go before you into Galilee.
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33 Peter answered and said to him, Though all men shall be offended because of you, yet will I never be offended.
Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34 Jesus said to him, Truly I say to you, That this night, before the cock crow, you shall deny me thrice.
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
35 Peter said to him, Though I should die with you, yet will I not deny you. Likewise also said all the disciples.
Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
36 Then comes Jesus with them to a place called Gethsemane, and says to the disciples, Sit you here, while I go and pray yonder.
Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням: ―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
37 And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and very heavy.
І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 Then says he to them, My soul is exceeding sorrowful, even to death: tarry you here, and watch with me.
Тоді сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
39 And he went a little farther, and fell on his face, and prayed, saying, O my Father, if it be possible, let this cup pass from me: nevertheless not as I will, but as you will.
І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40 And he comes to the disciples, and finds them asleep, and says to Peter, What, could you not watch with me one hour?
Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною?
41 Watch and pray, that you enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 He went away again the second time, and prayed, saying, O my Father, if this cup may not pass away from me, except I drink it, your will be done.
І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43 And he came and found them asleep again: for their eyes were heavy.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 And he left them, and went away again, and prayed the third time, saying the same words.
Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Then comes he to his disciples, and says to them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.
Потім прийшов до учнів і сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників.
46 Rise, let us be going: behold, he is at hand that does betray me.
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
47 And while he yet spoke, see, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.
Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that same is he: hold him fast.
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 And immediately he came to Jesus, and said, Hail, master; and kissed him.
Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
50 And Jesus said to him, Friend, why are you come? Then came they, and laid hands on Jesus and took him.
Ісус сказав йому: ―Друже, [роби те, ] для чого ти прийшов! Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
51 And, behold, one of them which were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and struck a servant of the high priest’s, and smote off his ear.
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 Then said Jesus to him, Put up again your sword into his place: for all they that take the sword shall perish with the sword.
Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
53 Think you that I cannot now pray to my Father, and he shall presently give me more than twelve legions of angels?
Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонівангелів?
54 But how then shall the scriptures be fulfilled, that thus it must be?
Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55 In that same hour said Jesus to the multitudes, Are you come out as against a thief with swords and staves for to take me? I sat daily with you teaching in the temple, and you laid no hold on me.
У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
56 But all this was done, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsook him, and fled.
Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 And they that had laid hold on Jesus led him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.
Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 But Peter followed him afar off to the high priest’s palace, and went in, and sat with the servants, to see the end.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, [чим усе] скінчиться.
59 Now the chief priests, and elders, and all the council, sought false witness against Jesus, to put him to death;
Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 But found none: yes, though many false witnesses came, yet found they none. At the last came two false witnesses,
але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 And said, This fellow said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.
які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62 And the high priest arose, and said to him, Answer you nothing? what is it which these witness against you?
Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63 But Jesus held his peace, And the high priest answered and said to him, I adjure you by the living God, that you tell us whether you be the Christ, the Son of God.
Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64 Jesus says to him, You have said: nevertheless I say to you, Hereafter shall you see the Son of man sitting on the right hand of power, and coming in the clouds of heaven.
Ісус відповів йому: ―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам: відтепер побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
65 Then the high priest rent his clothes, saying, He has spoken blasphemy; what further need have we of witnesses? behold, now you have heard his blasphemy.
Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
66 What think you? They answered and said, He is guilty of death.
Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
67 Then did they spit in his face, and buffeted him; and others smote him with the palms of their hands,
Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 Saying, Prophesy to us, you Christ, Who is he that smote you?
кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Now Peter sat without in the palace: and a damsel came to him, saying, You also were with Jesus of Galilee.
Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70 But he denied before them all, saying, I know not what you say.
Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
71 And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and said to them that were there, This fellow was also with Jesus of Nazareth.
Коли він виходив за ворота, його побачила інша [служниця] й сказала тим, що були там: ―Цей [чоловік] теж був з Ісусом із Назарета.
72 And again he denied with an oath, I do not know the man.
Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 And after a while came to him they that stood by, and said to Peter, Surely you also are one of them; for your speech denudes you.
Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74 Then began he to curse and to swear, saying, I know not the man. And immediately the cock crew.
Тоді він почав клястися та присягати [кажучи]: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
75 And Peter remembered the word of Jesus, which said to him, Before the cock crow, you shall deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.
Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
