John 5
1 After this there was a feast of the Jews; and Jesus went up to Jerusalem.
Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
2 Now there is at Jerusalem by the sheep market a pool, which is called in the Hebrew tongue Bethesda, having five porches.
В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
3 In these lay a great multitude of weak folk, of blind, halt, withered, waiting for the moving of the water.
Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
4 For an angel went down at a certain season into the pool, and troubled the water: whoever then first after the troubling of the water stepped in was made whole of whatever disease he had.
Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
5 And a certain man was there, which had an infirmity thirty and eight years.
Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
6 When Jesus saw him lie, and knew that he had been now a long time in that case, he says to him, Will you be made whole?
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
7 The weak man answered him, Sir, I have no man, when the water is troubled, to put me into the pool: but while I am coming, another steps down before me.
Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
8 Jesus says to him, Rise, take up your bed, and walk.
Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
9 And immediately the man was made whole, and took up his bed, and walked: and on the same day was the sabbath.
І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
10 The Jews therefore said to him that was cured, It is the sabbath day: it is not lawful for you to carry your bed.
Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
11 He answered them, He that made me whole, the same said to me, Take up your bed, and walk.
Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
12 Then asked they him, What man is that which said to you, Take up your bed, and walk?
Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
13 And he that was healed knew not who it was: for Jesus had conveyed himself away, a multitude being in that place.
Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
14 Afterward Jesus finds him in the temple, and said to him, Behold, you are made whole: sin no more, lest a worse thing come to you.
Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
15 The man departed, and told the Jews that it was Jesus, which had made him whole.
Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
16 And therefore did the Jews persecute Jesus, and sought to slay him, because he had done these things on the sabbath day.
Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
17 But Jesus answered them, My Father works till now, and I work.
Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
18 Therefore the Jews sought the more to kill him, because he not only had broken the sabbath, but said also that God was his Father, making himself equal with God.
Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
19 Then answered Jesus and said to them, Truly, truly, I say to you, The Son can do nothing of himself, but what he sees the Father do: for what things soever he does, these also does the Son likewise.
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
20 For the Father loves the Son, and shows him all things that himself does: and he will show him greater works than these, that you may marvel.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
21 For as the Father raises up the dead, and vivifies them; even so the Son vivifies whom he will.
Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
22 For the Father judges no man, but has committed all judgment to the Son:
Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
23 That all men should honor the Son, even as they honor the Father. He that honors not the Son honors not the Father which has sent him.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
24 Truly, truly, I say to you, He that hears my word, and believes on him that sent me, has everlasting life, and shall not come into condemnation; but is passed from death to life. (aiōnios g166)
Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
25 Truly, truly, I say to you, The hour is coming, and now is, when the dead shall hear the voice of the Son of God: and they that hear shall live.
Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
26 For as the Father has life in himself; so has he given to the Son to have life in himself;
Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
27 And has given him authority to execute judgment also, because he is the Son of man.
Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
28 Marvel not at this: for the hour is coming, in the which all that are in the graves shall hear his voice,
Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
29 And shall come forth; they that have done good, to the resurrection of life; and they that have done evil, to the resurrection of damnation.
і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
30 I can of my own self do nothing: as I hear, I judge: and my judgment is just; because I seek not my own will, but the will of the Father which has sent me.
Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
31 If I bear witness of myself, my witness is not true.
Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
32 There is another that bears witness of me; and I know that the witness which he witnesses of me is true.
але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
33 You sent to John, and he bore witness to the truth.
Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
34 But I receive not testimony from man: but these things I say, that you might be saved.
Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
35 He was a burning and a shining light: and you were willing for a season to rejoice in his light.
[Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
36 But I have greater witness than that of John: for the works which the Father has given me to finish, the same works that I do, bear witness of me, that the Father has sent me.
Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
37 And the Father himself, which has sent me, has borne witness of me. You have neither heard his voice at any time, nor seen his shape.
І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
38 And you have not his word abiding in you: for whom he has sent, him you believe not.
Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
39 Search the scriptures; for in them you think you have eternal life: and they are they which testify of me. (aiōnios g166)
Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
40 And you will not come to me, that you might have life.
Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
41 I receive not honor from men.
Я не приймаю слави від людей,
42 But I know you, that you have not the love of God in you.
але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
43 I am come in my Father’s name, and you receive me not: if another shall come in his own name, him you will receive.
Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
44 How can you believe, which receive honor one of another, and seek not the honor that comes from God only?
Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
45 Do not think that I will accuse you to the Father: there is one that accuses you, even Moses, in whom you trust.
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
46 For had you believed Moses, you would have believed me; for he wrote of me.
Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
47 But if you believe not his writings, how shall you believe my words?
Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
