James 1
1 James, a servant of God and of the Lord Jesus Christ, to the twelve tribes which are scattered abroad, greeting.
Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2 My brothers, count it all joy when you fall into divers temptations;
Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3 Knowing this, that the trying of your faith works patience.
знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4 But let patience have her perfect work, that you may be perfect and entire, wanting nothing.
А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5 If any of you lack wisdom, let him ask of God, that gives to all men liberally, and upbraids not; and it shall be given him.
Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6 But let him ask in faith, nothing wavering. For he that wavers is like a wave of the sea driven with the wind and tossed.
Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7 For let not that man think that he shall receive any thing of the Lord.
Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8 A double minded man is unstable in all his ways.
[Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9 Let the brother of low degree rejoice in that he is exalted:
Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10 But the rich, in that he is made low: because as the flower of the grass he shall pass away.
а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11 For the sun is no sooner risen with a burning heat, but it wither the grass, and the flower thereof falls, and the grace of the fashion of it perishes: so also shall the rich man fade away in his ways.
Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12 Blessed is the man that endures temptation: for when he is tried, he shall receive the crown of life, which the Lord has promised to them that love him.
Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13 Let no man say when he is tempted, I am tempted of God: for God cannot be tempted with evil, neither tempts he any man:
Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14 But every man is tempted, when he is drawn away of his own lust, and enticed.
Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15 Then when lust has conceived, it brings forth sin: and sin, when it is finished, brings forth death.
Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 Do not err, my beloved brothers.
Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17 Every good gift and every perfect gift is from above, and comes down from the Father of lights, with whom is no ficklenss, neither shadow of turning.
Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18 Of his own will fathered he us with the word of truth, that we should be a kind of first fruits of his creatures.
За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
19 Why, my beloved brothers, let every man be swift to hear, slow to speak, slow to wrath:
Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20 For the wrath of man works not the righteousness of God.
Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21 Why lay apart all filthiness and superfluity of naughtiness, and receive with meekness the engrafted word, which is able to save your souls.
Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 But be you doers of the word, and not hearers only, deceiving your own selves.
Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 For if any be a hearer of the word, and not a doer, he is like to a man beholding his natural face in a glass:
Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24 For he beholds himself, and goes his way, and straightway forgets what manner of man he was.
вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25 But whoever looks into the perfect law of liberty, and continues therein, he being not a forgetful hearer, but a doer of the work, this man shall be blessed in his deed.
А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26 If any man among you seem to be religious, and bridles not his tongue, but deceives his own heart, this man’s religion is vain.
Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
27 Pure religion and undefiled before God and the Father is this, To visit the fatherless and widows in their affliction, and to keep himself unspotted from the world.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
