2 Corinthians 4
1 Therefore seeing we have this ministry, as we have received mercy, we faint not;
Тому, маючи це служіння згідно з милістю, що нам явилася, ми не втрачаємо відваги.
2 But have renounced the hidden things of dishonesty, not walking in craftiness, nor handling the word of God deceitfully; but by manifestation of the truth commending ourselves to every man’s conscience in the sight of God.
Ми відреклися від прихованих та ганебних [учинків], не живемо в хитрощах і не перекручуємо Слова Божого. Навпаки, показуючи істину, ми представляємо себе перед Богом на суд кожного людського сумління.
3 But if our gospel be hid, it is hid to them that are lost:
І якщо наша Добра Звістка закрита, то лише для тих, що гинуть, –
4 In whom the god of this world has blinded the minds of them which believe not, lest the light of the glorious gospel of Christ, who is the image of God, should shine to them. (aiōn g165)
для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб не засяяло [над ними] світло Доброї Звістки про славу Христа, Який є образом Бога. (aiōn g165)
5 For we preach not ourselves, but Christ Jesus the Lord; and ourselves your servants for Jesus’ sake.
Ми проповідуємо не себе, а Ісуса Христа [як] Господа, себе ж – як ваших рабів заради Ісуса.
6 For God, who commanded the light to shine out of darkness, has shined in our hearts, to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Jesus Christ.
Адже Бог, Який сказав: «Нехай з темряви засяє світло», є Тим, Хто засяяв у наших серцях, щоби просвітити розуміння слави Бога в особі Ісуса Христа.
7 But we have this treasure in earthen vessels, that the excellency of the power may be of God, and not of us.
Проте ми носимо цей скарб у глиняних горщиках, щоб надмірність сили була від Бога, а не від нас.
8 We are troubled on every side, yet not distressed; we are perplexed, but not in despair;
Ми в усьому обтяжені, та не роздавлені; збиті з пантелику, але не впадаємо в розпач;
9 Persecuted, but not forsaken; cast down, but not destroyed;
нас переслідують, та ми не покинуті; нас збивають із ніг, та ми не гинемо.
10 Always bearing about in the body the dying of the Lord Jesus, that the life also of Jesus might be made manifest in our body.
У своєму тілі ми завжди носимо смерть Ісуса, щоб життя Ісуса виявилося в наших тілах.
11 For we which live are always delivered to death for Jesus’ sake, that the life also of Jesus might be made manifest in our mortal flesh.
Адже ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть заради Ісуса, щоб Його життя виявилося в наших смертних тілах.
12 So then death works in us, but life in you.
Тому в нас діє смерть, а у вас – життя.
13 We having the same spirit of faith, according as it is written, I believed, and therefore have I spoken; we also believe, and therefore speak;
Маючи один дух віри, згідно з тим, що написано: «Я вірив і тому говорив», ми віримо й тому говоримо,
14 Knowing that he which raised up the Lord Jesus shall raise up us also by Jesus, and shall present us with you.
оскільки знаємо, що Той, Хто воскресив Господа Христа, воскресить і нас разом з Ісусом та представить разом із вами.
15 For all things are for your sakes, that the abundant grace might through the thanksgiving of many redound to the glory of God.
Адже все – для вас, щоб благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку на славу Божу.
16 For which cause we faint not; but though our outward man perish, yet the inward man is renewed day by day.
Тому ми не падаємо духом. І, навіть якщо наша зовнішня людина гине, наша внутрішня людина оновлюється день у день.
