Psalms 90
1 BOOK IV A Prayer of Moses the man of God. Lord, Thou hast been our dwelling-place in all generations.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Before the mountains were brought forth, or ever Thou hadst formed the earth and the world, even from everlasting to everlasting, Thou art God.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Thou turnest man to contrition; and sayest: 'Return, ye children of men.'
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 For a thousand years in Thy sight are but as yesterday when it is past, and as a watch in the night.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Thou carriest them away as with a flood; they are as a sleep; in the morning they are like grass which groweth up.
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 In the morning it flourisheth, and groweth up; in the evening it is cut down, and withereth.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 For we are consumed in Thine anger, and by Thy wrath are we hurried away.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Thou hast set our iniquities before Thee, our secret sins in the light of Thy countenance.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 For all our days are passed away in Thy wrath; we bring our years to an end as a tale that is told.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 The days of our years are threescore years and ten, or even by reason of strength fourscore years; yet is their pride but travail and vanity; for it is speedily gone, and we fly away.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Who knoweth the power of Thine anger, and Thy wrath according to the fear that is due unto Thee?
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 So teach us to number our days, that we may get us a heart of wisdom.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Return, O LORD; how long? And let it repent Thee concerning Thy servants.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 O satisfy us in the morning with Thy mercy; that we may rejoice and be glad all our days.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Make us glad according to the days wherein Thou hast afflicted us, according to the years wherein we have seen evil.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Let Thy work appear unto Thy servants, and Thy glory upon their children.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 And let the graciousness of the Lord our God be upon us; establish Thou also upon us the work of our hands; yea, the work of our hands establish Thou it.
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
