Psalms 81
1 For the Leader; upon the Gittith. A Psalm of Asaph. Sing aloud unto God our strength; shout unto the God of Jacob.
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Take up the melody, and sound the timbrel, the sweet harp with the psaltery.
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Blow the horn at the new moon, at the full moon for our feast-day.
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 For it is a statute for Israel, an ordinance of the God of Jacob.
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 He appointed it in Joseph for a testimony, when He went forth against the land of Egypt. The speech of one that I knew not did I hear:
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 'I removed his shoulder from the burden; His hands were freed from the basket.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 Thou didst call in trouble, and I rescued thee; I answered thee in the secret place of thunder; I proved thee at the waters of Meribah. (Selah)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hear, O My people, and I will admonish thee: O Israel, if thou wouldest hearken unto Me!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 There shall no strange god be in thee; neither shalt thou worship any foreign god.
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 I am the LORD thy God, who brought thee up out of the land of Egypt; open thy mouth wide, and I will fill it.
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 But My people hearkened not to My voice; and Israel would none of Me.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 So I let them go after the stubbornness of their heart, that they might walk in their own counsels.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Oh that My people would hearken unto Me, that Israel would walk in My ways!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 I would soon subdue their enemies, and turn My hand against their adversaries.
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 The haters of the LORD should dwindle away before Him; and their punishment should endure for ever.
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 They should also be fed with the fat of wheat; and with honey out of the rock would I satisfy thee.'
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
