Psalms 79
1 A Psalm of Asaph. O God, the heathen are come into Thine inheritance; they have defiled Thy holy temple; they have made Jerusalem into heaps.
Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.
2 They have given the dead bodies of Thy servants to be food unto the fowls of the heaven, the flesh of Thy saints unto the beasts of the earth.
Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.
3 They have shed their blood like water round about Jerusalem, with none to bury them.
Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати [їх].
4 We are become a taunt to our neighbours, a scorn and derision to them that are round about us.
Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.
5 How long, O LORD, wilt Thou be angry for ever? How long will Thy jealousy burn like fire?
Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно? [Доки] палатиме ревність Твоя, немов вогонь?
6 Pour out Thy wrath upon the nations that know Thee not, and upon the kingdoms that call not upon Thy name.
Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,
7 For they have devoured Jacob, and laid waste his habitation.
бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.
8 Remember not against us the iniquities of our forefathers; let Thy compassions speedily come to meet us; for we are brought very low.
Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.
9 Help us, O God of our salvation, for the sake of the glory of Thy name; and deliver us, and forgive our sins, for Thy name's sake.
Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.
10 Wherefore should the nations say: 'Where is their God?' Let the avenging of Thy servants' blood that is shed be made known among the nations in our sight.
Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші [побачать це].
11 Let the groaning of the prisoner come before Thee; according to the greatness of Thy power set free those that are appointed to death;
Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи [життя] приреченим на смерть.
12 And render unto our neighbours sevenfold into their bosom their reproach, wherewith they have reproached Thee, O Lord.
Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.
13 So we that are Thy people and the flock of Thy pasture will give Thee thanks for ever; we will tell of Thy praise to all generations.
А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.
