Psalms 73
1 BOOK III A Psalm of Asaph. Surely God is good to Israel, even to such as are pure in heart.
Псалом Аса́фів.
2 But as for me, my feet were almost gone; my steps had well nigh slipped.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 For I was envious at the arrogant, when I saw the prosperity of the wicked.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 For there are no pangs at their death, and their body is sound.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 In the trouble of man they are not; neither are they plagued like men.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Therefore pride is as a chain about their neck; violence covereth them as a garment.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Their eyes stand forth from fatness; they are gone beyond the imaginations of their heart.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They scoff, and in wickedness utter oppression; they speak as if there were none on high.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They have set their mouth against the heavens, and their tongue walketh through the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Therefore His people return hither; and waters of fullness are drained out by them.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 And they say: 'How doth God know? And is there knowledge in the Most High?'
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Behold, such are the wicked; and they that are always at ease increase riches.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Surely in vain have I cleansed my heart, and washed my hands in innocency;
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 For all the day have I been plagued, and my chastisement came every morning.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I had said: 'I will speak thus', behold, I had been faithless to the generation of Thy children.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 And when I pondered how I might know this, it was wearisome in mine eyes;
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Until I entered into the sanctuary of God, and considered their end.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Surely Thou settest them in slippery places; Thou hurlest them down to utter ruin.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 How are they become a desolation in a moment! They are wholly consumed by terrors.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 As a dream when one awaketh, so, O Lord, when Thou arousest Thyself, Thou wilt despise their semblance.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 For my heart was in a ferment, and I was pricked in my reins.
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 But I was brutish, and ignorant; I was as a beast before Thee.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Nevertheless I am continually with Thee; Thou holdest my right hand.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Thou wilt guide me with Thy counsel, and afterward receive me with glory.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Whom have I in heaven but Thee? And beside Thee I desire none upon earth.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 My flesh and my heart faileth; but God is the rock of my heart and my portion for ever.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 For, lo, they that go far from Thee shall perish; Thou dost destroy all them that go astray from Thee.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 But as for me, the nearness of God is my good; I have made the Lord GOD my refuge, that I may tell of all Thy works.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
