Psalms 63

1 A Psalm of David, when he was in the wilderness of Judah. O God, Thou art my God, earnestly will I seek Thee; my soul thirsteth for Thee, my flesh longeth for Thee, in a dry and weary land, where no water is.

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 So have I looked for Thee in the sanctuary, to see Thy power and Thy glory.

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 For Thy lovingkindness is better than life; my lips shall praise Thee.

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 So will I bless Thee as long as I live; in Thy name will I lift up my hands.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 My soul is satisfied as with marrow and fatness; and my mouth doth praise Thee with joyful lips;

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 When I remember Thee upon my couch, and meditate on Thee in the night-watches.

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 For Thou hast been my help, and in the shadow of Thy wings do I rejoice.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 My soul cleaveth unto Thee; Thy right hand holdeth me fast.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 But those that seek my soul, to destroy it, shall go into the nethermost parts of the earth.

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 They shall be hurled to the power of the sword; they shall be a portion for foxes.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 But the king shall rejoice in God; every one that sweareth by Him shall glory; for the mouth of them that speak lies shall be stopped.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.