Psalms 56
1 For the Leader; upon Jonath-elem-rehokim. A Psalm of David; Michtam; when the Philistines took him in Gath. Be gracious unto me, O God, for man would swallow me up; all the day he fighting oppresseth me.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 They that lie in wait for me would swallow me up all the day; for they are many that fight against me, O Most High,
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 In the day that I am afraid, I will put my trust in Thee.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 In God — I will praise His word — in God do I trust, I will not be afraid; what can flesh do unto me?
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 All the day they trouble mine affairs; all their thoughts are against me for evil.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 They gather themselves together, they hide themselves, they mark my steps; according as they have waited for my soul.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Because of iniquity cast them out; in anger bring down the peoples, O God.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 Thou has counted my wanderings; put Thou my tears into Thy bottle; are they not in Thy book?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Then shall mine enemies turn back in the day that I call; this I know, that God is for me.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 In God — I will praise His word — in the LORD — I will praise His word —
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 In God do I trust, I will not be afraid; what can man do unto me?
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Thy vows are upon me, O God; I will render thank-offerings unto Thee.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 For thou hast delivered my soul from death; hast Thou not delivered my feet from stumbling? that I may walk before God in the light of the living.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
