Psalms 35
1 A Psalm of David. Strive, O LORD, with them that strive with me; fight against them that fight against me.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Take hold of shield and buckler, and rise up to my help.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Draw out also the spear, and the battle-axe, against them that pursue me; say unto my soul: 'I am Thy salvation.'
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Let them be ashamed and brought to confusion that seek after my soul; let them be turned back and be abashed that devise my hurt.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Let them be as chaff before the wind, the angel of the LORD thrusting them.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Let their way be dark and slippery, the angel of the LORD pursuing them.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 For without cause have they hid for me the pit, even their net, without cause have they digged for my soul.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Let destruction come upon him unawares; and let his net that he hath hid catch himself; with destruction let him fall therein.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 And my soul shall be joyful in the LORD; it shall rejoice in His salvation.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 All my bones shall say: 'LORD, who is like unto Thee, who deliverest the poor from him that is too strong for him, yea, the poor and the needy from him that spoileth him?'
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Unrighteous witnesses rise up; they ask me of things that I know not.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 They repay me evil for good; bereavement is come to my soul.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth, I afflicted my soul with fasting; and my prayer, may it return into mine own bosom.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 I went about as though it had been my friend or my brother; I bowed down mournful, as one that mourneth for his mother.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 But when I halt they rejoice, and gather themselves together; the abjects gather themselves together against me, and those whom I know not; they tear me, and cease not;
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 With the profanest mockeries of backbiting they gnash at me with their teeth.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, how long wilt Thou look on? Rescue my soul from their destructions, mine only one from the lions.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 I will give Thee thanks in the great congregation; I will praise Thee among a numerous people.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Let not them that are wrongfully mine enemies rejoice over me; neither let them wink with the eye that hate me without a cause.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For they speak not peace; but they devise deceitful matters against them that are quiet in the land.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Yea, they open their mouth wide against me; they say: 'Aha, aha, our eye hath seen it.'
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Thou hast seen, O LORD; keep not silence; O Lord, be not far from me.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Rouse Thee, and awake to my judgment, even unto my cause, my God and my Lord.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Judge me, O LORD my God, according to Thy righteousness; and let them not rejoice over me.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Let them not say in their heart: 'Aha, we have our desire'; let them not say: 'We have swallowed him up.'
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Let them be ashamed and abashed together that rejoice at my hurt; let them be clothed with shame and confusion that magnify themselves against me.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Let them shout for joy, and be glad, that delight in my righteousness; yea, let them say continually: 'Magnified be the LORD, who delighteth in the peace of His servant.'
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 And my tongue shall speak of Thy righteousness, and of Thy praise all the day.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
