Psalms 22
1 For the Leader; upon Aijeleth ha-Shahar. A Psalm of David. My God, my God, why hast Thou forsaken me, and art far from my help at the words of my cry?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 O my God, I call by day, but Thou answerest not; and at night, and there is no surcease for me.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Yet Thou art holy, O Thou that art enthroned upon the praises of Israel.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 In Thee did our fathers trust; they trusted, and Thou didst deliver them.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Unto Thee they cried, and escaped; in Thee did they trust, and were not ashamed.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 But I am a worm, and no man; a reproach of men, and despised of the people.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 All they that see me laugh me to scorn; they shoot out the lip, they shake the head:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 'Let him commit himself unto the LORD! let Him rescue him; let Him deliver him, seeing He delighteth in him.'
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 For Thou art He that took me out of the womb; Thou madest me trust when I was upon my mother's breasts.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Upon Thee I have been cast from my birth; Thou art my God from my mother's womb.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Be not far from me; for trouble is near; for there is none to help.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Many bulls have encompassed me; strong bulls of Bashan have beset me round.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 They open wide their mouth against me, as a ravening and a roaring lion.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 I am poured out like water, and all my bones are out of joint; my heart is become like wax; it is melted in mine inmost parts.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 My strength is dried up like a potsherd; and my tongue cleaveth to my throat; and Thou layest me in the dust of death.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 For dogs have encompassed me; a company of evil-doers have inclosed me; like a lion, they are at my hands and my feet.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 I may count all my bones; they look and gloat over me.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 They part my garments among them, and for my vesture do they cast lots.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 But Thou, O LORD, be not far off; O Thou my strength, hasten to help me.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Deliver my soul from the sword; mine only one from the power of the dog.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Save me from the lion's mouth; yea, from the horns of the wild-oxen do Thou answer me.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 I will declare Thy name unto my brethren; in the midst of the congregation will I praise Thee.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 'Ye that fear the LORD, praise Him; all ye the seed of Jacob, glorify Him; and stand in awe of Him, all ye the seed of Israel.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 For He hath not despised nor abhorred the lowliness of the poor; neither hath He hid His face from him; but when he cried unto Him, He heard.'
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 From Thee cometh my praise in the great congregation; I will pay my vows before them that fear Him.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Let the humble eat and be satisfied; let them praise the LORD that seek after Him; may your heart be quickened for ever!
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 All the ends of the earth shall remember and turn unto the LORD; and all the kindreds of the nations shall worship before Thee.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 For the kingdom is the LORD'S; and He is the ruler over the nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 All the fat ones of the earth shall eat and worship; all they that go down to the dust shall kneel before Him, even he that cannot keep his soul alive.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 A seed shall serve him; it shall be told of the Lord unto the next generation.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 They shall come and shall declare His righteousness unto a people that shall be born, that He hath done it.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
