< Psalms 18 >
1 For the Leader. A Psalm of David the servant of the LORD, who spoke unto the LORD the words of this song in the day that the LORD delivered him from the hand of all his enemies, and from the hand of Saul; And he said: I love thee, O LORD, my strength.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 The LORD is my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my rock, in Him I take refuge; my shield, and my horn of salvation, my high tower.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Praised, I cry, is the LORD, and I am saved from mine enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 The cords of Death compassed me, and the floods of Belial assailed me.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
5 The cords of Sheol surrounded me; the snares of Death confronted me. (Sheol )
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol )
6 In my distress I called upon the LORD, and cried unto my God; out of His temple He heard my voice, and my cry came before Him unto His ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Then the earth did shake and quake, the foundations also of the mountains did tremble; they were shaken, because He was wroth.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Smoke arose up in His nostrils, and fire out of His mouth did devour; coals flamed forth from Him.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 He bowed the heavens also, and came down; and thick darkness was under His feet.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 And He rode upon a cherub, and did fly; yea, He did swoop down upon the wings of the wind.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 He made darkness His hiding-place, His pavilion round about Him; darkness of waters, thick clouds of the skies.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 At the brightness before Him, there passed through His thick clouds hailstones and coals of fire.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 The LORD also thundered in the heavens, and the Most High gave forth His voice; hailstones and coals of fire.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 And He sent out His arrows, and scattered them; and He shot forth lightnings, and discomfited them.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 And the channels of waters appeared, and the foundations of the world were laid bare, at Thy rebuke, O LORD, at the blast of the breath of Thy nostrils.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 He sent from on high, He took me; He drew me out of many waters.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 He delivered me from mine enemy most strong, and from them that hated me, for they were too mighty for me.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 They confronted me in the day of my calamity; but the LORD was a stay unto me.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 He brought me forth also into a large place; He delivered me, because He delighted in me.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 The LORD rewarded me according to my righteousness; according to the cleanness of my hands hath He recompensed me.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 For I have kept the ways of the LORD, and have not wickedly departed from my God.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 For all His ordinances were before me, and I put not away His statutes from me.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 And I was single-hearted with Him, and I kept myself from mine iniquity.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 Therefore hath the LORD recompensed me according to my righteousness, according to the cleanness of my hands in His eyes.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 With the merciful Thou dost show Thyself merciful, with the upright man Thou dost show Thyself upright;
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 With the pure Thou dost show Thyself pure; and with the crooked Thou dost show Thyself subtle.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 For Thou dost save the afflicted people; but the haughty eyes Thou dost humble.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 For Thou dost light my lamp; the LORD my God doth lighten my darkness.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 For by Thee I run upon a troop; and by my God do I scale a wall.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 As for God, His way is perfect; the word of the LORD is tried; He is a shield unto all them that take refuge in Him.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 For who is God, save the LORD? And who is a Rock, except our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 The God that girdeth me with strength, and maketh my way straight;
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Who maketh my feet like hinds', and setteth me upon my high places;
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Who traineth my hands for war, so that mine arms do bend a bow of brass.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Thou hast also given me Thy shield of salvation, and Thy right hand hath holden me up; and Thy condescension hath made me great.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Thou hast enlarged my steps under me, and my feet have not slipped.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 I have pursued mine enemies, and overtaken them; neither did I turn back till they were consumed.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 I have smitten them through, so that they are not able to rise; they are fallen under my feet.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 For Thou hast girded me with strength unto the battle; Thou hast subdued under me those that rose up against me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 Thou hast also made mine enemies turn their backs unto me, and I did cut off them that hate me.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 They cried, but there was none to save; even unto the LORD, but He answered them not.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Then did I beat them small as the dust before the wind; I did cast them out as the mire of the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Thou hast delivered me from the contentions of the people; Thou hast made me the head of the nations; a people whom I have not known serve me.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 As soon as they hear of me, they obey me; the sons of the stranger dwindle away before me.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 The sons of the stranger fade away, and come trembling out of their close places.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 The LORD liveth, and blessed be my Rock; and exalted be the God of my salvation;
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 Even the God that executeth vengeance for me, and subdueth peoples under me.
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 He delivereth me from mine enemies; yea, Thou liftest me up above them that rise up against me; Thou deliverest me from the violent man.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Therefore I will give thanks unto Thee, O LORD, among the nations, and will sing praises unto Thy name.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 Great salvation giveth He to His king; and showeth mercy to His anointed, to David and to his seed, for evermore.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.