Psalms 141

1 A Psalm of David. LORD, I have called Thee; make haste unto me; give ear unto my voice, when I call unto Thee.

Псалом Давидів.

2 Let my prayer be set forth as incense before Thee, the lifting up of my hands as the evening sacrifice.

Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

3 Set a guard, O LORD, to my mouth; keep watch at the door of my lips.

Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

4 Incline not my heart to any evil thing, to be occupied in deeds of wickedness with men that work iniquity; and let me not eat of their dainties.

Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

5 Let the righteous smite me in kindness, and correct me; oil so choice let not my head refuse; for still is my prayer because of their wickedness.

Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6 Their judges are thrown down by the sides of the rock; and they shall hear my words, that they are sweet.

Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

7 As when one cleaveth and breaketh up the earth, our bones are scattered at the grave's mouth. (Sheol h7585)

Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

8 For mine eyes are unto Thee, O GOD the Lord; in Thee have I taken refuge, O pour not out my soul.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

9 Keep me from the snare which they have laid for me, and from the gins of the workers of iniquity.

Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

10 Let the wicked fall into their own nets, whilst I withal escape.

Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!