Psalms 132
1 A Song of Ascents. LORD, remember unto David all his affliction;
Пісня проча́н.
2 How he swore unto the LORD, and vowed unto the Mighty One of Jacob:
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 'Surely I will not come into the tent of my house, nor go up into the bed that is spread for me;
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 I will not give sleep to mine eyes, nor slumber to mine eyelids;
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 Until I find out a place for the LORD, a dwelling-place for the Mighty One of Jacob.'
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Lo, we heard of it as being in Ephrath; we found it in the field of the wood.
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 Let us go into His dwelling-place; let us worship at His footstool.
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Arise, O LORD, unto Thy resting-place; Thou, and the ark of Thy strength.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Let Thy priests be clothed with righteousness; and let Thy saints shout for joy.
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 For Thy servant David's sake turn not away the face of Thine anointed.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 The LORD swore unto David in truth; He will not turn back from it: 'Of the fruit of thy body will I set upon thy throne.
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 If thy children keep My covenant and My testimony that I shall teach them, their children also for ever shall sit upon thy throne.'
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 For the LORD hath chosen Zion; He hath desired it for His habitation:
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 'This is My resting-place for ever; here will I dwell; for I have desired it.
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 I will abundantly bless her provision; I will give her needy bread in plenty.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 Her priests also will I clothe with salvation; and her saints shall shout aloud for joy.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 There will I make a horn to shoot up unto David, there have I ordered a lamp for Mine anointed.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 His enemies will I clothe with shame; but upon himself shall his crown shine.'
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
