< Psalms 107 >
1 BOOK V 'O give thanks unto the LORD, for He is good, for His mercy endureth for ever.'
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 So let the redeemed of the LORD say, whom He hath redeemed from the hand of the adversary;
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 And gathered them out of the lands, from the east and from the west, from the north and from the sea.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 They wandered in the wilderness in a desert way; they found no city of habitation.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Hungry and thirsty, their soul fainted in them.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Then they cried unto the LORD in their trouble, and He delivered them out of their distresses.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 And He led them by a straight way, that they might go to a city of habitation.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 For He hath satisfied the longing soul, and the hungry soul He hath filled with good.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Such as sat in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron —
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Because they rebelled against the words of God, and contemned the counsel of the Most High.
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Therefore He humbled their heart with travail, they stumbled, and there was none to help —
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 They cried unto the LORD in their trouble, and He saved them out of their distresses.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 He brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bands in sunder.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 For He hath broken the gates of brass, and cut the bars of iron in sunder.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Crazed because of the way of their transgression, and afflicted because of their iniquities —
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Their soul abhorred all manner of food, and they drew near unto the gates of death —
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 They cried unto the LORD in their trouble, and He saved them out of their distresses;
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 He sent His word, and healed them, and delivered them from their graves.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 And let them offer the sacrifices of thanksgiving, and declare His works with singing.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 They that go down to the sea in ships, that do business in great waters —
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 These saw the works of the LORD, and His wonders in the deep;
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 For He commanded, and raised the stormy wind, which lifted up the waves thereof;
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 They mounted up to the heaven, they went down to the deeps; their soul melted away because of trouble;
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 They reeled to and fro, and staggered like a drunken man, and all their wisdom was swallowed up —
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 They cried unto the LORD in their trouble, and He brought them out of their distresses.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 He made the storm a calm, so that the waves thereof were still.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Then were they glad because they were quiet, and He led them unto their desired haven.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Let them exalt Him also in the assembly of the people, and praise Him in the seat of the elders.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 He turneth rivers into a wilderness, and watersprings into a thirsty ground;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 A fruitful land into a salt waste, for the wickedness of them that dwell therein.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 He turneth a wilderness into a pool of water, and a dry land into watersprings.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 And there He maketh the hungry to dwell, and they establish a city of habitation;
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 And sow fields, and plant vineyards, which yield fruits of increase.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 He blesseth them also, so that they are multiplied greatly, and suffereth not their cattle to decrease.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Again, they are minished and dwindle away through oppression of evil and sorrow.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 He poureth contempt upon princes, and causeth them to wander in the waste, where there is no way.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Yet setteth He the needy on high from affliction, and maketh his families like a flock.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 The upright see it, and are glad; and all iniquity stoppeth her mouth.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Whoso is wise, let him observe these things, and let them consider the mercies of the LORD.
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!