Psalms 104
1 Bless the LORD, O my soul. O LORD my God, Thou art very great; Thou art clothed with glory and majesty.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Who coverest Thyself with light as with a garment, who stretchest out the heavens like a curtain;
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 Who layest the beams of Thine upper chambers in the waters, who makest the clouds Thy chariot, who walkest upon the wings of the wind;
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Who makest winds Thy messengers, the flaming fire Thy ministers.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Who didst establish the earth upon its foundations, that it should not be moved for ever and ever;
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Thou didst cover it with the deep as with a vesture; the waters stood above the mountains.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 At Thy rebuke they fled, at the voice of Thy thunder they hasted away —
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 The mountains rose, the valleys sank down — unto the place which Thou hadst founded for them;
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Thou didst set a bound which they should not pass over, that they might not return to cover the earth.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Who sendest forth springs into the valleys; they run between the mountains;
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 They give drink to every beast of the field, the wild asses quench their thirst.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Beside them dwell the fowl of the heaven, from among the branches they sing.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Who waterest the mountains from Thine upper chambers; the earth is full of the fruit of Thy works.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Who causeth the grass to spring up for the cattle, and herb for the service of man; to bring forth bread out of the earth,
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 And wine that maketh glad the heart of man, making the face brighter than oil, and bread that stayeth man's heart.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 The trees of the LORD have their fill, the cedars of Lebanon, which He hath planted;
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Wherein the birds make their nests; as for the stork, the fir-trees are her house.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 The high mountains are for the wild goats; the rocks are a refuge for the conies.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Who appointedst the moon for seasons; the sun knoweth his going down.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Thou makest darkness, and it is night, wherein all the beasts of the forest do creep forth.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 The young lions roar after their prey, and seek their food from God.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 The sun ariseth, they slink away, and couch in their dens.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 Man goeth forth unto his work and to his labour until the evening.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 How manifold are Thy works, O LORD! In wisdom hast Thou made them all; the earth is full of Thy creatures.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Yonder sea, great and wide, therein are creeping things innumerable, living creatures, both small and great.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 There go the ships; there is leviathan, whom Thou hast formed to sport therein.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 All of them wait for Thee, that Thou mayest give them their food in due season.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Thou givest it unto them, they gather it; Thou openest Thy hand, they are satisfied with good.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Thou hidest Thy face, they vanish; Thou withdrawest their breath, they perish, and return to their dust.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Thou sendest forth Thy spirit, they are created; and Thou renewest the face of the earth.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 May the glory of the LORD endure for ever; let the LORD rejoice in His works!
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Who looketh on the earth, and it trembleth; He toucheth the mountains, and they smoke.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 I will sing unto the LORD as long as I live; I will sing praise to my God while I have any being.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Let my musing be sweet unto Him; as for me, I will rejoice in the LORD.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Let sinners cease out of the earth, and let the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Hallelujah.
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
