Psalms 103
1 A Psalm of David. Bless the LORD, O my soul; and all that is within me, bless His holy name.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Bless the LORD, O my soul, and forget not all His benefits;
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Who forgiveth all thine iniquity; who healeth all Thy diseases;
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 Who redeemeth Thy life from the pit; who encompasseth thee with lovingkindness and tender mercies;
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 Who satisfieth thine old age with good things; so that Thy youth is renewed like the eagle.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 The LORD executeth righteousness, and acts of justice for all that are oppressed.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 He made known His ways unto Moses, His doings unto the children of Israel.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 The LORD is full of compassion and gracious, slow to anger, and plenteous in mercy.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 He will not always contend; neither will He keep His anger for ever.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 He hath not dealt with us after our sins, nor requited us according to our iniquities.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 For as the heaven is high above the earth, so great is His mercy toward them that fear Him.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 As far as the east is from the west, so far hath He removed our transgressions from us.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Like as a father hath compassion upon his children, so hath the LORD compassion upon them that fear Him.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 For He knoweth our frame; He remembereth that we are dust.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 As for man, his days are as grass; as a flower of the field, so he flourisheth.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 For the wind passeth over it, and it is gone; and the place thereof knoweth it no more.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 But the mercy of the LORD is from everlasting to everlasting upon them that fear Him, and His righteousness unto children's children;
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 To such as keep His covenant, and to those that remember His precepts to do them.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 The LORD hath established His throne in the heavens; and His kingdom ruleth over all.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Bless the LORD, ye angels of His, ye mighty in strength, that fulfil His word, hearkening unto the voice of His word.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Bless the LORD, all ye His hosts; ye ministers of His, that do His pleasure.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Bless the LORD, all ye His works, in all places of His dominion; bless the LORD, O my soul.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
