Psalms 10
1 Why standest Thou afar off, O LORD? Why hidest Thou Thyself in times of trouble?
Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?
2 Through the pride of the wicked the poor is hotly pursued, they are taken in the devices that they have imagined.
Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!
3 For the wicked boasteth of his heart's desire, and the covetous vaunteth himself, though he contemn the LORD.
Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.
4 The wicked, in the pride of his countenance, saith: 'He will not require'; all his thoughts are: 'There is no God.'
У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!
5 His ways prosper at all times; Thy judgments are far above out of his sight; as for all his adversaries, he puffeth at them.
Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.
6 He saith in his heart: 'I shall not be moved, I who to all generations shall not be in adversity.'
Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.
7 His mouth is full of cursing and deceit and oppression; under his tongue is mischief and iniquity.
Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.
8 He sitteth in the lurking-places of the villages; in secret places doth he slay the innocent; his eyes are on the watch for the helpless.
Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.
9 He lieth in wait in a secret place as a lion in his lair, he lieth in wait to catch the poor; he doth catch the poor, when he draweth him up in his net.
В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.
10 He croucheth, he boweth down, and the helpless fall into his mighty claws.
Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті …
11 He hath said in his heart: 'God hath forgotten; He hideth His face; He will never see.'
Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.
12 Arise, O LORD; O God, lift up Thy hand; forget not the humble.
Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
13 Wherefore doth the wicked contemn God, and say in his heart: 'Thou wilt not require'?
Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
14 Thou hast seen; for Thou beholdest trouble and vexation, to requite them with Thy hand; unto Thee the helpless committeth himself; Thou hast been the helper of the fatherless.
Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.
15 Break Thou the arm of the wicked; and as for the evil man, search out his wickedness, till none be found.
Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!
16 The LORD is King for ever and ever; the nations are perished out of His land.
Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!
17 LORD, Thou hast heard the desire of the humble: Thou wilt direct their heart, Thou wilt cause Thine ear to attend;
Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,
18 To right the fatherless and the oppressed, that man who is of the earth may be terrible no more.
щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!
